Себе в Україні,
Та носять яйцем
Україну в собі.
Про мову торочать,
Та слово співоче
Ослиним, зміїним -
Нещирістю тхне!
Прости їм, Пророче,
Зухвалі "обнови",
В освяті калини
Цей гамір мине!
Голодні і гнані,
Повік нескорені
Серцями брати ми,
Кобзарю Русі,
Роз’ятрені рани,
Козацькі знамена
Несуть побратими.
Шанують, - не всі!
1997
МАКСИМУ РИЛЬСЬКОМУ
Ми знаємо звитяжців поіменно.
Вкраїно щира, матінко моя,
Їх осягло усіх - твоє знамено
І шану їм дала - твоя сім’я.
Та висвітлю на ниві жовто-синій
Між всіх, кому Господь безсмертя дав,
Щем життєлюбства Рильського Максима,
Вагомий плин земних його октав.
З’ясується невизначенність часу!
Для України, вічної краси,
З благословення мудрого Тараса
Максималісти гріють голоси.
1995
МИКОЛІ ГУРІНУ
Тобі багатства не дарую,
Бо маю те, що латиші,
Козацьку силоньку тугую.
І, безумовно, шир душі.
Та можу ще подарувати,
Що найдорожчим нині є:
В моїм Чорнобилі три хати
І сиве горенько моє.
То ж понесемо, друг Микола,
В наступні роки, чи віки
Пісень і друзів щире коло
І міць поваги земляків!
1995
МИКОЛІ КАПІТАНСЬКОМУ
В день святого Миколая
Дивлюся з подивом довкола,
Хоч дивуватись не з руки,
Навкруг здебільшого - Миколи
І, безумовно, козаки!
То ж не одну чарівну дівку
Миколи чарувать могли,
Коли центральну Борщагівку
Ім’ям "Микільська" нарекли!
Дозвольте, друзі, побажати
Усюди добрим людям всім,
Цей день - в любові зустрічати,
Яке б ім’я ти не носив!
1995
ОЛЕКСАНДРУ САВЕНКУ
Самотність не загрожує тобі.
Венозну кров тримаючи в напрузі
Куди не йдеш, в одвічній боротьбі,
Ми поряд знов, - прихильники і друзі.
Потік життя здіймає каламуть.
Думки розкуті лічать дні і ночі.
Майстерно б’є тебе підступна суть
І бракне часу, щоб примружить очі...
Рушійна мить у кожного своя.
Твої зірки зійшлись в могутню днину.
Надійні друзі - щира міць твоя,
Непересічний лицар і людина!
Світи осягнеш багатьох країн,
Ланам своїм - вклонишся вряди-годи.
Валентність порівнявши з двох сторін
Ти - на сторожі правди і свободи.
22 лютого 1996
ЮРІЮ КОЛОМІЙЦЮ
Красу плекати вміє
І юність зберегти,
І сонця коло миє
Росою доброти.
Підвівсь під небо синє -
Ворожить по зірках:
Чи вистачить насіння
Дівкам на колодках?
Земля - його подвір’я,...
Вбачаю сталість в тім,
Що левове сузір’я
Його космічний дім.
1995
Найдорожчий дарунок - це власне життя,
Віковічний початок з блаженства і болю.
Ми приходим і йдем з небуття в майбуття,
Освятивши своє існування любов’ю.
Тільки матір і батько продовжують рід.
Нескінченність і час в нім сторінки гортають.
Та завчасно миршавіє той родовід,
В котрім дружбу, Вітчизну й любов зневажають.
В повсякденням нав’язаній нам боротьбі
Віще тріо в тобі органічно присутнє.
То ж бажаю, щоб вік ти був вірним собі,
Поєднавши минуле, сучасне й майбутнє.
3 серпня 1996
РОМАШЦІ-ЧАКЛУНЦІ
Тетяні Негрій
Не грій,
Душі не обпали!
Та ні,
Не полум’ям квітчастим...
В порі доатомній
Росли
Чаклунки в мене
Біля хати...
Минулися
Щасливі дні,
А серце
Не сприймало пустки,
То ж непереливки мені
Рахую весни,
Мов пелюстки.
В непередбаченій добі
Красою
Слово одігріло.
Завдячу долі
І тобі
За спомин цей
І пісню - мрію...
1996
В рік свині я народився
У тринадцяте число
Та не дуже засмутився,
Бо з жоною повезло.
Смачно кормить мене люба,
Ніжить, пестить, вихваля,
І посмикає за чуба
І поставить "фітіля".
Я кохану вихваляю
І в сімейному житті
Ніжно хвостиком вихляю,
Наче риба у воді.
Хай буяють ювілеї,
Буду жити, не тужить,
Сподіваюсь разом з нею
До сторічного дожить.
13 березня 1995
БОРИСУ УСТИМЕНКУ
до 60-річчя
Усі людські найкращі риси,
Найперше - людяність палку,
Дав Бог Устименку Борису,
Як побратиму й козаку!
За тебе вип’ємо, козаче,
Усім спорідненим кошем,
Розвиднимо життя собаче
І Україну збережем!
Трудом укріпимо свободу
І, озирнувшись навсебіч,
Натомість Заходу і Сходу
Знайдемо сильну спільну СІЧ!
1997
ТАМАРІ ЩЕРБАТЮК
ведучій "Надвечір’я"
В життя богемне, між поетів,
Благословив мене Стрілець.
В піснях та мареві сюжетів,
Непередбачений Тілець,
Іду - мудрую серпантином,
Або чвалаю навпрошки,
В мистецькім лузі України
Жую стіжки, пишу книжки,
Ховаюсь від химери світу,
Волію сам його впіймать,
Щоб сік беріз і оковиту
У "Надвечір’ї" куштувать.
1996
ЄВГЕНІЇ ЯКІМЧУК
Від Єви й генія - ім’я
І по велінню Бога
З ребра Адама - плоть твоя,
З краси - пересторога.
І захистять тебе від бід
Шанують в дії й слові
Сократ, Платон і Еврипід
І пролісок любові.
1996
с.Пороскотень
КЛУБУ "ПРЕДТЕЧА"
До 10-річчя клубу «Предтеча” при