Валентин Михайлюк
БЛАГОСЛОВЕННИЙ КРАЙ
ІІ книга
Безмежно вдячна директору видавництва
“РАРИТЕТ”
ВАЛЕРІЮ АНДРІЙОВИЧУ ПОХИЛЕВИЧУ
та всім його помічникам за видання книги.
Співавтор – дружина Зінаїда Салатова-Михайлюк.
Комп’ютерний набір – З.І. Салатова-Михайлюк.
Комп’ютерна верстка: Ганна Колісніченко
Олександра Почтар
Мелодії пісень з аудіо-архіву Валентина Михайлюка записав на ноти
Іван Павлович Чепурнов
Комп’ютерна верстка пісень: Марія Огородник
Валентина Пономаренко
З в д я ч н і с т ю
моїм друзям, шанувальникам
за допомогу у виданні книги
Надії Дунаєвій
Михайлу Шитому
Михайлу Колотуші
Євгену Козицькому
Олі, Марії та Станіславу Огородникам
Олексію Ружицькому
Алі Сахаровій
Людмилі Вітем
Наталі Македон
Валерію Петущак
Наталі Жирихіній
Леоніду Бухтіярову
Ларисі Мельник
Тетяні Негрій
Дмитру Ломачуку
Петру Федоренку
Вікторії Луцик
Гумор та Сатира
Усміхатися - завжди трішки
показувати зуби.
Народна мудрість
ДО ВАС, ПРИРОДОЛЮБИ !
Цей розділ - про взаємини людей і людей з природою.
В час, коли забруднення і винищення флори і фауни подекуди сягає критичної межі, мораль і психологія приймає загрозливий для життя характер, а людина внаслідок нищення нею навколишнього середовища, ворожнечі, н едбалості та накопичення надпотужної зброї здатна ініці-ювати загибель земноі цівілізації, визначальним стає дбайливе ставлення до збереження природи і самовдосконалення.
Природа, розкриваючи перед душами і серцями світ краси і мудрості, сприяє розвиткові доброти, доброзичливості, щедрості, порозуміння, оздоровляє особистість і суспільство. Спілкування з природою надихає на творчість і викликає бажання звільнити навколишній світ від негативних явищ, а життя наше зробити високодуховним, змістовним, насиченим, красивим. Лишити нащадкам "чисту хвилю і благодатні береги".
Суспільство нерозривно зв’язане з природою-матір’ю і стан природи в регіоні відзеркалює стан суспільства, його розумовий, моральний, духовний рівень. Природа – дзеркало душі... Там де над нею знущаються, гублять її - марно сподіватися порядності. Захист природи, піклування про неї з боку особистості - одна з ознак аристократизму у високому розумінні цього поняття. Заслуговують на глибоку повагу і являються прикладом для наслідування люди для котрих полювання та рибалка, - це можливість спілкування з природою на рівні любові, порозуміння, краси, високої духовності, вимогливості до себе і відповідальності, піклування про її збереження. Саме вони захищають природу від знищення варварами, для котрих основне - "м’ясні варіанти, від "гідри мілкорації"- колони "кваліфікованих спеців" по "освоєнню" народних грошей і винищенню народних багатств.
Одним з осередків захисників природи в Києві є клуб "Мисливець та рибалка", створений в Мінському районі м.Києва, за сприяння голови держадміністрації району Миколи Володимировича Товкача, очолюваний президентом клубу Михайлом Кузьмовичем Шитим.
Доля звела мене з цими добрими людьми в мисливському господарстві, котре очолює мій добрий друг і щирий друг природи Ростислав Авксентієвич Вергелес. В оточенні членів клубу і єгерів, у дивовижній аурі доброзичливості, мисливських оповідей, гумору, поезії, душевних пісень у виконанні дуету "Чорнобиляни" та хоровому, планів на майбутнє мисливських угідь, аромату неперевершенної мисливсько-рибальської юшки і відчуття наступних дружніх зустрічей.
І усе оце "Остапо-Вишневе" дійство освячувалося чарівною усмішкою, поки що єдиної феї Діани, члена клубу, красуні Людмили.
Якби не зустріч з колективом клубу "Мисливець та рибалка", членом котрого я маю честь сьогодні бути, виконуючи відповідальні обов’язки - Голосу Душі клубу, це видання було б, певно, у довгому "загоні", а вірші "на номерах" в окремих виданнях все ще "пильнуючи" на здобич, аби зігрівати в Україні серця і душі природолюбів.
Щиро вдячний долі і Вам, мої побратими по природі!
Ваш Валентин Михайлюк
1999
І . З СЕБЕ ПОЧИНАЙТЕ
БІЙЦЯМ УКРАЇНСЬКОГО САТИРИЧНОГО ФРОНТУ
З повагою і вдячністю за науку
Вечір гумору проводить Чорногуз
Розмахнувся, розігнався, не загруз.
Є де взяти для сатири новину,
Щоб віддати землякові данину.
Маєш висновок, відомо, не новий:
Серцю втіха, - лицар сміху, Глазовий!
Юхимає Сварниковеє перо!
Круглякає, Яровеє, під Ребро.
Білоусує, Сочіє, Большак, Дар,
Лагодіємо, Дячуємо, Дудар!
Та на цім не зупиняється рука
Серцем бачу серед них - Гарматюка!
Неосяжна ця усміхненная Русь!
Всіх згадати - сил не хватить.
Не берусь...
З СЕБЕ ПОЧИНАЙТЕ
Кляніть везіння,
Владу лайте,
Коли язик хмільний свербить,
Та тільки з себе починайте
Щось путнє на Землі робить.
1996
СИЛА СЛОВА
Я розмовляв із диваком,
Повчав мене упертий:
"Одне - орати язиком,
А друге - плуга перти!"
Тьмяний розвиднюючи час,
Розповідають книги,
Які поля зорав Тарас,
Які тримав чепіги.
Тож сумніватись я не звик,
Що розуміють люди:
"Коли до розуму - язик, -
Оранка добра буде!"
1994
РОЗДУМИ НА ФІЛОСОФСЬКИХ ЧИТАННЯХ...
І нині і прісно. І прісно і нині
Згуртовано мислю в голодній Волині.
Побачив? Збагнув? Чи достоту понюхав
Химеру цупку філософського духу?
Відверто: сумне усвідомлення маю.
Питання ясне: Я не знав і не знаю!
Не знатиму знов. Анічого! Ніколи!
Без власних основ розумової школи.
Стара філософія, мудра небога,
Ховала мене од сектантів - до Бога!
Новітня товкла "матюком" ненависним,
Коли цеє "масі" вбачалось корисним.
Що далі чекати? Життя чи спокуси?
Одвічне питаннячко: "Буть чи не бути?"
Прости, Україно, мудренькому сину