Є кому помогти,
В скруті підштовхнути.
То ж зблизька і з даля
Кажуть нам знайомі:
"Клуб іще немовля,
А уже відомий".
Перший рік - на поріг!
Дещицю зробили
Сто качок, сто пляшок
Перемолотили!
База є! Форма теж!
Прапор є й завзяття.
Настрій - креш, і без меж,
Розвернемось браття.
Без словес - закарлюк
Шитий молодцює,
А душа (Михайлюк)
З гумором працює.
Щоб до справ розмашних
Не кидать полову,
На сторожу до них
Залучає слово.
Вергелес смачно гнув
Про такеє-всяке,
Бо вепряк поронув
Нашого собаку.
Кров пролив сучий свин
В нашому ж обході.
Вепряка не простим
При любій погоді.
У ставку до пори
Коропи жирують
Молодці єгері
Часу не марнують.
Стенд прийма колектив -
Лускають тарілки.
Лине маршу мотив
І в чарках немілко.
Маєм флот і народ
На діяння здатний
То ж пора для добра
Славу заробляти!
Зичим всім:
Не вві злі
Щоб пилось і їлось
І на рідній землі
Дичина водилась!
14 жовтня 1999
БЛАГОСЛОВЛЯЮТЬ ЄГЕРІ
Пручатися не маю сили,
Хоч тисне відчуття вини:
Ну що вони мені зробили
Качки, косулі, кабани?
Та, взувши чоботи обдерті,
Спішу туди, де на зорі
Красу життя, надії, смерті
Благословляють єгері!
1996
НЕ ВСТИГЛИ МИ...
Не встигли ми роззявить рота
І після чарки закусить,
Як знов відкрилася охота,
А на охоті гріх не пить!
..Природу кольором червоним
Вкрива прогресу благодать:
Болота пахнуть солідолом,
Узлісся газами смердять.
Для звіра в лісі до холери
Петель нав’яжуть браконьєри,
А на додачу мирний атом
Абревіатуриться, - "матом"!
1997
* * *
За рідну землю вічний щем
Несе моя піхота.
Жартуєм більше,
Менше п’єм...
Оце і є охота!!!
ІНСТРУКЦІЯ ПО ТБ
Хай в очереті крижень кряче,
Наосліп постріл не роби!
Один мисливець так "вмантачив"
І гордість кумову одбив!
1995
ГІРКИЙ ГУМОР
Пика трохи світліша - на номер ставай!
Не добив до кінця самогонку...
Пика синьобагряна - рушницю здавай
І рушай протрезвитись - в загонку!
1998
с.Заруддя
В ЗАГОНІ
Пру в гущавині загоном, -
Ні слідів, ані нори...
Потягнуло самогоном:
Значить близько номери!
Кум стоїть, підперся дулом,
Ой, важка його пора!
Це ж учора довбонули
Мабуть літра з півтора.
Навіть пам’ять затьмарило:
Це на двох, чи мо на рило?
1993
НА НОМЕРІ
Мов пень на номері стовбичу
По вуса снігу намело,
Дрімота проситься у вічі,
А вепра так і не було...
Та я не дуже вболіваю,
Що не скуштую дичини:
Не тільки в мене в ріднім краї
Злітають з голоду штани...
1995
МИСЛИВЦЯМ
Беру жакан і одиницю,
Про пляшку треба забувать:
Почимчикую до мисливців,
На звіра підем, полювать.
Мисливці - та ж таки піхота
І знає братство це просте:
"Коли тобі і їй охота..."
Та тут бо мова не про те.
Наш колектив стріляв добряче,
Та щось коза ні "бе", ні "ме"...
Йому за те козел віддячить, -
Він ту козу кохатиме!
Лисиця нам хвостом майнула,
Ще й усміхнулася здаля.
Вона мисливця проминула,
А він, роззява, не стріля!
Моєму кумові кортіло
У вепра вцілить навмання,
Та клята куля полетіла
Куди "Макар телят ганя!"
Кабан на нас іти не хоче
Коза прихід наш завбача,
А клятий заєць нерви дрочить
У нас буквально на очах!
Нам єгер допоміг завзято
І вепрів "виставив вагон",
Та десь заплутався в квадратах
І гонить досі наш загон...
Збиваю з голоду оскому,
Живіт притиснув до спини.
У рюкзаку несу додому
Лиш етикетку з "дичини"!
1984
ЗАЙЧИК - “ЗАКЛАДАЙЧИК”
Жив був сірий заїнько у лісочку,
Їв травичку, ягідки та грибочки.
Раз понюхав пляшечку “оковиту”,
Що лишили дядечки недопиту.
І з тої понюшечки, що й казати,
Став наш сірий заїнько “закладати”
Від понюшки стриматись вже несила,
Вже й рідня у зайчика покосіла.
Сам ведмідь став заїнькою займатись.
Посилав сіренького лікуватись.
Натерпівся заїнько горя-страху,
Проклинав горілочку і Глеваху.
Ви мораль в цій баєчці прочитайте,
Недопитих пляшечок не кидайте,
Бо в усіх угіддячках, де ви сіли,
Усі чисто зайчики покосіли...
1996
ДИКА КАЧКА
Файна штука дика качка,
Не рівня й вівці!
Не чатує на подачки,
Навіть камінці
Позбирає й переварить,
Шлунок - мов ставок!
Всі хазяйки сплять і марять
Про таких качок!
Хмикнув Гриць:
"Та що й казати
Качки диво з див;
Я б під чарку тих пернатих
Вмить переварив!
Тільки жінка на сторожі
П’яних балачок:
Переварювать не може
Ні мою "підпиту рожу",
Ні моїх качок!
1998
"ГІДРА МІЛКОРАЦІЯ"
Вигорає торф на поймах,
Сновигає птиця, -
Стало сухо у водоймах,
Ніде й притулиться.
Там, де вічно було сухо, -
Загнива болото
І тендітне в’яне вухо
З відвертості рота.
Невмолима баба Настя
Видно має рацію:
"Дурноверха, хай їй трясця,
Гідра мілкорація".
1995
РАДІАЦІЯ
На базарі гомоніла
Молодиця бойова:
"Радіація приспіла!"
-Що за ягода нова? -
У старої дід питає: