-Стій, Одарко, не біжи,
Все що знаєш і не знаєш,
Про цей "овоч" розкажи.
Баба каже: "Я насилу
Допиталася сама,
І сама б її купила,
Та її либонь нема.
Одпустили менше норми -
Не хватило, на біду,
Завтра, мабуть, до начальства
Добиватися піду".
МАЙЖЕ КЛАСИКА... СУМНА
Отрутонька витікає
В трубу невеличку,
У затоку попадає
А із неї - в річку.
В тій затоці риболовлі
Стійкі заборони,
Щоб раділа риба з волі
Рибоохорони.
Тече вода, смердить ріка,
Котрий рік минає...
"І нема тому спочинку
І краю немає".
1985
"СИДЮ, КУРУ"
Навкруг сиділи дикуни.
Тютюн смоктало голе коло,
Либонь не тямило вини,
І світу шкодило довкола...
Вдягнувся люд. Розквітла суть
Життя, посіяного в гени.
Та й досі мертве зілля ссуть
Зневажливі аборигени.
1993
В МИСЛИВСЬКУ ПОРУ
Знову серце на долоні, -
Не марнує голосу, -
Запряжу чотири коні, -
Вічна слава колесу!
Заберу свою стареньку
На узлісся Кийлівські*,
Там біленькі і опеньки
Схожі на Чорнобильські...
То ж в мисливську пору року
Не борюсь з спокусою,
Радіацію, нівроку,
На зубах прикушую.
По усенькій Україні
Те ж самеє робиться...
Трясця атомному сину
За такі подробиці!
1995
___________________
* Кийлів – село на Київщині, багате
грибними навколишніми лісами
"РОБОЧИЙ МОМЕНТ"
Ще не гострив на номер око
І на вустах моїх печать,
А десь, мов гуси одинокі,
В ліску загонщики кричать...
Кричать: "Гоп, Гоппа!", неодмінно!,
Бо як замовкнеш хоч на мить,
Тебе, з похмілля, нижче спини
Картеччю можуть пригостить!
Комар на носі!
Ніс свербить!
Хай смокче!
Крижня буду бить.
1999
ЖАЛІЙТЕ КАБАНЦІВ!
Жалійте кабанців!
Вони не винні!
Соліть слізьми трофеї з дичини!
І уявіть, як плачуть баби-свині
За кабанцем убитим на "війні".
На це мисливці й єгері зважайте,
Коли повз вепра куля пролетить.
І до ста літ могутньо доживайте,
Щоб жіночок своїх не засмутить!
1999
МИСЛИВСЬКЕ ДИВО В ОЧЕРЕТІ
Про нас байки й небилиці
Склалися роками.
В них про те, що всі мисливці
Були козаками.
Мова нині про подію
Трохи екскриментну
Та в ній, певно, я задію
Правду стопроцентну...
В очереті дід з онуком
Вепра полювали
І довгенько в ранню днину
В засаді стояли.
Дід шепоче: "Вже не можу.
Ти пильнуй, онуче,
Ледь до вітру я одскочу,
Бо з похмілля "пучить".
Пройшла хвиля, друга, третя...
Година проходить, -
Нема діда, з очерету
Чомусь не виходить!
Сопить, крекче, вовтузиться,
Та вже й став гукати:
"Зайди, внуче, подивися,
Щось не можу встати!
Чи очерет мене тисне,
Підвестись несила,
Чи мо старість ненависна
Впритул підступила"...
Онук метнувсь на підмогу.
Реготав щосили:
"Ви ж на свою третю ногу,
Діду, наступили!!!"
1999
с.Старе – Київ
ДРАЧ
Не уявляю я, хоч плач
Його в полюючій манері,
Бо слугував цупливий драч
Підступній банді браконьєрів.
Копилить приндячись себе
Та рве по ямах, що прийдеться.
Такий під себе нагребе
І, в корч засівши, обірветься.
В його загарбницькім нутрі
Яріє жовч напівчервона.
Він до мисливства не доріс
І не здолає Рубікона.
1996
ПІСНЯ МИСЛИВСЬКОГО СОБАКИ
(співає з нами ягд-тер'єр Байка)
Ой, я спокою не маю,
Ой, як сумно стало.
У болоті, полі й гаю
Дичина пропала!
Ой-йой-йой-йой…
Браконьєри в'яжуть петлі
На звірячу шию.
Я для них, мов біс у пеклі
Вовченям завию!
Ой-йой-йой-йой…
Ой не маю я спокою…
Ой-йой-йой-йой…
НЕ УБИВАЙМО НАШУ ДОБРОТУ
Таке, можливо, лиш вві сні насниться:
Неподалік від лісу, за селом,
Двом дитинчатам, - кішки і лисиці,
Спокійно й добре гратися було.
Жовтнева прохолода набігала,
Стерня лягала сонцем до межі...
І дружелюбство страх перемагало
У звірини в заляканій душі.
Плеснув зненацька постріл той безкарний,
Зціпило болем лисеняти рот...
Така собі подія, ординарна,
Без юридичних скучних перешкод.
А серце тисне гіркота й зневіра.
То ж, поєднавши дружбу і красу, -
Не зачіпаймо ласкавого звіра,
Не убиваймо нашу доброту!
1997
КОРИДА
Гранчаста криця, кров’ю вкрита,
Жорстоко рани розрива
В останнє землю б’ють копита
І важко висне голова...
Відгодувать, забити, з’їсти, -
Велось одвіку, та цілком
Не можу зрозуміть фієсти,
Знущань над хлопцем і бичком.
1994
ДО СВЯТА РИБАЛКИ
В морі рибонька пливла,
Хвильки рахувала.
Раз водички попила,
Їй здалося мало.
А рибалка вгледів це
Діло естетичне
І помислив про винце
І цілком практично.
День рибалки - свято є,
Що весь рік триває.
В нім рибалка чарку п’є,
Рибка помогає.
То ж ковтнемо друзі й ми
Доброго - помалу,
Щоб між щирими людьми
Рибка гостювала.
Щоб не було ні кінця,
А ні переводу.
Ні рибалці, ні винцю,
Ні нашому роду!
1995
Кирилівка на Азовщині
НІ ПУХУ, НІ ПЕРА
Мо зрозуміють нас колись
Жінки і молодиці:
На переніссі вже зійшлись
Очиці у рушниці.
Нас жде зоря,
Костри в ночах!
Солдатський піт походу!
Вже вірний пес скулить почав:
"Рвонемось на охоту!"
В свідомість вліз широкий плес