Побратими сиві, журавлі,
Бо чекають прадідові хати
І хрести на матінці землі.
1993
* * *
Було колись ясне привілля:
В озоні ліс, поля, луги,
Вмивала тіло чиста хвиля,
Квітчали душу береги...
Чи Бог на Землю нашу гляне,
На мертвий многоБогий рай?
За Бога мали ми, древляни,
Благословенний отчий край.
Свободі віддані довіку,
Життям платили за любов,
У повноводних наших ріках
Текла своя й ворожа кров!
Та ба! Не трапили дороги!
Безплідно птахою куєм,
Чужинцям і панам убогим
Свободу перепродаєм!
Розторгували й перемоги,
Та у всеядному житті
Розп’яли Оберегу - Бога!
На чорнім атомнім хресті*.
В бетон замурували мрію,
Повзем, зневажені у злі,
Молитись матері Марії,
Просить прощення у Землі.
1994
________________
* Атомні станціі розташовані хрестом
відносно Дніпровського басейну
* * *
Вже Новий рік відмів снігами,
І думка - весни поверта.
Подорожує берегами
Юнацтва повінь золота.
Віддам усе, залишу пам’ять
Блакитну радість, жовтий біль,
Вишень травневих білу зам’ять,
Поліських трав м’яку постіль...
Сповиті вітами - руками
Розчулять серце солов’ї
Майбутнє визирне бруньками
В житті природи і сім’ї.
Безсилі біль і ворожнеча,
Бо поряд з ними знов і знов
Буяє радістю малеча,
Співає птахою любов.
1994
ЧОРНОБИЛЯНАМ
Крізь горе горенько полинне
в древлянський наш Чорнобиль лину...
Там босоніж під стіл ходило
одвіку сужене дівча,
Там прадіди благословили усе,
що душу звелича.
Там доля-доленька моя,
там вічно будем Ви і Я.
В прозорих вранішніх туманах
Збігать до річки через рів
І щупаків 1 по закабанах 2
Тягать на сонних бубирів 3 .
В копицях м’ятних ночувати,
Звичаїть чуні 4 на ногах
І сучкарів 5 , ловців завзятих,
Стрічать на щедрих берегах.
Рубати з шилеги 6 ломаччя 7 ,
Щоб друзів тішила юха,
А щедрий ковтеб 8 окуняччя
До верху в бутрик 9 напиха.
Святим лісам вклонятись зранку.
В них, до гостиного стола,
На свічках-стовпчиках "буханки" 10
Грибниця споконвік пекла...
З нащадків Мала 11 і пророків,
Пізнавши благості землі,
Наш край священний, синьоокий,
Облюбували журавлі.
Благословім в наш дім дорогу,
Моє земляцтво, - журавлі,
Там ждуть на сповідь синагога 12
І християнський храм Іллі 13 .
1994
_________________
1 щупаки - маленькі щуки-трав’янки
2 закабан - вигнута затока в березі ріки
3 бубир - й о р ж
4 чуні - саморобне гумове взуття
5 сучкарі - місцеве прозвисько чорнобилян
6 шилега - верболози
7 ломаччя - мілко рубані дрівця з тонких гілок
8 ковтеб - кругла затока з ямою
9 бутрик - плетена з лози корзина для риби
10 “буханки” - шапки велетенських чорноб. грибів
11 М а л - древлянський князь
12 синагога - збудована після аваріі на ЧАЕС
в Чорнобилі \капличка\
13 храм Іллі - Чорнобильська Ілліньська церква
ЛАКМУС ЧОРНОБИЛЯ
Не посягаю на святе,
Не замахнуся на основи!
Любов’ю й правдою цвіте
Смертями виправдане слово...
Живий Чорнобиль в снах моїх,
Не пограбований, не вбитий!
В древлянській змученій сім’ї
Не вимирають хворі діти.
Лише весна, - повік свята,
Пелюстки сипле на могили,
А в розманіжені літа
Тінь чорнодення заступила.
Хай Божий суд не обмине
На горі нашім ситих "дуче",
Хай спільний біль щадить мене
І білі душі не замучить!
У всепрощення не піду, -
Сивій у серці туга чорна!
Меліть мучителі біду, -
Ваш білий хліб на чорних жорнах!
Либонь ще вдавитеся ним,
Замішаним на щирій крові:,
І стане доказом вини
Наш лакмус правди і любові.
1994
* * *
Полечу за рідні перелоги,
По лісах , осінньої доби,
В вересах, кремезні від вологи,
Там живуть чорнобильські гриби.
Грибників у затінку чатують,
Та добром вшанують довгу путь,
Граючись у піжмурки, жартують,
На погрози атома - плюють...
На грибницях прадідових стріну
Грибників з коробками напліч,
Розіллємо гіркоту полинну,
Пом’янемо ту жалобну ніч,
Котру вбили люди недалекі.
То ж довіку у прийдешні дні
На собі ловитимуть лелеки
Материнські погляди сумні.
1994
* * *
О Господи!
Не осуди!
Очисть любов’ю душі наші!
Святий Михайле, захисти
Від війн, Чорнобилів
І фальші.
Любов єднає тлін і квіт
І зиму з літом солов’їним.
ЇЇ червоно-чорний цвіт
На полотні і на руїні.
Вино й отруту п’є любов
І сльози досвітних конвалій.
Вінки із рут
І плач церков, -
ЇЇ розради і печалі.
Нащадки правди і пліток,
Спокутуєм гріхи первинні,
Виховуєм своїх діток, -
Любов і вірність Україні.
Єднаймося!
Щоб в чорні дні
Розвиднити таємні шати