— Слухаюсь!
— Із мовленого раніше випливає те завдання, яке ми ставимо перед очоленим вами підрозділом «Цепеліна». Ваша служба мусить максимально забезпечувати успіхи в наступальних операціях вермахту на Кавказі. Яким чином? У відповідний момент ваші агенти повинні будуть висадити в повітря не дуже численні, а тому такі цінні для ворога мости, всі до єдиного, щоб зірвати постачання російських військ під час бойових дій. Далі: руйнувати всі комунікації, вивести з ладу всі лінії зв’язку, знищувати склади боєприпасів та продовольства. Необхідно буде запровадити нещадний терор серед мирного населення і втікачів, щоб посіяти паніку. До того часу ваші агенти мусять обмежуватися лише ретельним збиранням військової та промислово-економічної інформації Підкреслюю: діяти слід обачно й розумно. З огляду на події, що розгорнуться влітку, передчасні провали нам дуже небажані. На порядку денному — тотальна війна в тилу ворога в органічному поєднанні з наступальними операціями на фронті. За виконання ви, пане штандартенфюрер, несете особисту відповідальність. Бажаю вам успіху! Ці папки, — Кальтенбруннер вказав на стіл, — ваші. Тут люди, яких ви готуватимете насамперед. Перевірені.
Хейніш виструнчився:
— Я виправдаю вашу високу довіру, пане обергрупенфюрер. Велич задумів фюрера надихає!
Розділ п’ятий
ДВА ТРИКУТНИКИ — РОМБ
Фрейлейн Крістіна Бергер могла бути задоволена — «дах» у самісінькому «лігві» їй було забезпечено надійний і зручний. Бездоганний з усіх боків. Навіть зважаючи на її вагітність, яка вже відчутно давалася взнаки. Влаштовувало її також, що Хейніш надав їй відпустку, бо службовий режим почав було виснажувати. Насторожувало, правда, що штандартенфюрер занепокоївся станом її здоров’я навіть без натяку з її боку, а не було на Хейніша несхоже — не така вдача у шефа, щоб рахуватися з турботами і клопотами підлеглих. А надто турбувало, що не визначив строк повернення на службу, мовив тільки:
— Бажаю, щоб ви народили і виховали фюрерові солдата. Якщо виникне потреба, я вас викличу. Проте й зараз можу запевнити: це станеться не скоро. Отже, вам, як молодій матері, піклуванням СД забезпечені ідеальні умови.
Довелося дякувати й славословити «істинно арійську людяність СД».
Але що за цим криється? Відповіді фрейлейн Крістіна Бергер не знаходила. Добре, що становище Ніки міцне. Зараз без нього вона була б як без рук.
По суті, безлюдна, ізольована садиба Шеєрів, відгороджена од чужого ока високою — в два метри з лишком — стіною грубої, фортечної кладки з дикого декоративного каменю, надійно ховала від усяких випадкових і небажаних знайомств. Верх був щедро всіяний осколками битих пляшок.
За цією фортечною спорудою здіймався триповерховий будинок Шеєрів, за тутешніми мірками — двоповерховий.
Нижню частину будинку займали чималий хол-вітальня і дуже простора, викладена білосніжними кахлями кухня, що в повсякденні відігравала також роль їдальні. Поверхом вище містилося безпосередньо житло господарів, де кожен мав свою кімнату. Найбільшу з них було віддано під кабінет, заставлений аж до стелі височезними, по-готичному вузькими книжковими шафами з похмурого темно-брунатного дерева. За склом на цьому понурому фоні виблискували золотом берлінські й лейпцігські видання антиків, середньовічних хронік, новітні багатотомні дослідження фальсифікованого родоводу «священної імперії німецької нації» — свідчення фахових захоплень Шеєра-молодшого.
Останній поверх був занедбаний — ним ось уже два роки ніхто не користувався. Колись тут мешкала нечисленна прислуга — покоївка й садівник, утримання яких з початку війни зробилося обтяжливим для родинного бюджету. Там же містилися дві кімнати для гостей, яким з тих чи інших причин траплялося залишатися на ніч. Та з часу загибелі Шеєра-батька в цьому будинку вже ніхто не гостював: німці не люблять даремно витрачатися й до будь-яких гостювань ставляться лише як до специфічного способу залагодження найрозмаїтіших справ — від службових до особистих.
Відвідини для них — це передусім витрати, оскільки тут панує правило матеріально відшкодовувати хазяям усе, що з’їдено і випито. Порядок є порядок! Навіть найближчий друг, якщо ви почастуєте його цигаркою, без зайвих нагадувань почне длубатися в гамані, виловлювати пфеніг — вартість однієї цигарки. Звісно, якщо ви не скажете йому, що ваша цигарка — подарунок. А за дарунок готівкою не розраховуються — відплачують послугою в межах вартості подарованого. Либонь, Хейнішеві дорого коштувало його нове звання штандартенфюрера…