Невідомо. Мабуть, усе разом…
Однієї миті вистачило, щоб скочити з-за столу ї штовхнути Барбару в обійми вартового. Їхній зойк, крик ошпарених окропом, ніби виніс її за двері. Клацнув замок. Крістіна висмикнула ключ і шугнула сходами вниз. У двері вже грюкали. Пролунали постріли з пістолета. Мабуть, радист кулями вибивав з гнізда замок.
Ось вона вже біжить до брами. Висмикнула зі скоби засув. Нарешті на вулиці!
У всьому Берліні було лише одне місце, де вона могла розраховувати на допомогу. Якщо їй пощастить. Якщо нічого лихого не сталося за час її ув’язнення. Це там, де з блакитного плаката всміхається весела картоплина…
За її спиною скреготнув замок. На бруківку з брязкотом покотився здоровезний ключ, перекинутий через мур. Чиєю рукою? Крістіна вмить підхопила його. Для втечі додалося ще кілька дорогоцінних хвилин! Втеча… Але хіба могла вона бігти? Хіба могла привертати до себе увагу? Тільки йти прискореною, «діловою» ходою…
«Хто зачинив браму і кинув ключ? Хто мені допоміг так вчасно? Тільки фрау Шеєр! Більше нема кому…»
Звертаючи за ріг, почула, як у садибі пролунала коротка автоматна черга. Зойк Патріції:
— За що?!
В овочевий магазин вона увійшла разом з виттям поліційних сирен. Вояки на мотоциклах з колясками і поліційні машини перетинали вулиці, оточуючи весь прилеглий район.
Скільки їй лишилося часу? Хвилина? Чи менше?
Ось нарешті вона — усміхнена картоплина.
— Ви? — здивувався Андреас Зейфрід.
— Я! — озвалася тихо. — Це мене шукають…
— Зрозуміло. Прошу фрау пройти за мною.
У темному, холодному підвалі він підняв кришку великого плетеного кошика.
— Доведеться вам до ночі ховатися тут, — подав їй забруднену робу. — Одягніть, буде тепліше. Згори я змушений буду закидати вас овочами. Доведеться деякий час терпіти…
— А що вночі? — збуджено запитала вона.
— Уночі нам завезуть свіжу городину. Один з водіїв — своя людина. Гадаю, сільське повітря вам не завадить? У нас є зайві документи на ім’я остробітниці Серафими Брянцевої. Ви знаєте російську?
— Так.
— Чудово! Запам’ятайте, вже з цього моменту ви — сільськогосподарська остробітниця Серафима Брянцева.