– Дуже вражає… – захоплено мовив юнак через кілька хвилин, коли зумів переварити нову інформацію. – Я можу тільки судити про це з розповідей людей, що також пережили клінічну смерть і змогли повернутися до життя. Вони описували свої відчуття, бачення того, що з ними відбувалося в момент смерті, коли душа виходила з тіла і легко літала в повітрі, наче пір’їнка. Астральне тіло, що виходило з фізичного, з’єднано срібною ниткою, а в момент смерті, цей зв’язок, тобто срібна нитка розривається. Це і означає перехід в іншу реальність. Те, що ти змогла повернутися до життя, означає, що під час трансцендентної подорожі астральне тіло було з’єднане з фізичним цією срібною ниткою. Тобто, цей зв'язок не розірвався.
– А перехід через тунель, який веде до потойбічного життя… Я там все бачила… Світло… все… І тільки не відома сила повернула мене назад. Я пручалася! Я не хотіла повертатися до того життя, що мені так відомо! Я хотіла потрапити в іншим вимір, дізнатися детально усе сприйняття того світу і всі аспекти його існування.
Мирослав не відводив від неї очей, зачаровано, ніби під гіпнозом, слухав усю її розповідь. Мабуть, такого уважного, такого флегматичного слухача, Софія в своєму житті ще ніколи не зустрічала. Він слухав кожне її слово, спостерігав за кожним її рухом, жестом, інтонацією, рисами обличчя, які змінювалися під час цієї ірраціональної розповіді, наче намагався сам зануритися повністю в ці відчуття, коли вона знаходилася у транзитній зоні між життям і
(вічним існування в Абсолюті)
смертю. Його інтерес до цього навіть був занадто ненормальним, у гіпертрофічній формі, що Софію навіть дещо лякало. Але, й водночас це вабило її до нього, причаровувало та затьмарювало здоровий глузд.
– Тобто, ти хочеш сказати, що в тебе було аутоскопічне та трансцендентальне сприйняття під час виходу з тіла і переходу до тунелю, що з’єднує два різних світа? – вражено зацікавився хлопець.
– Так. Я досі з труднощами цьому вірю, але зір і всі інші органи відчуття не могли мене обманути. Це було схоже на практику виходу з власного тіла. Я про таке в книжках читала.
Раптом Софія піймала себе на тому, що вони зараз знаходяться в лікарні, в цій палаті і саме тут існує певна специфічна атмосфера – атмосфера, якась містична, езотерична і паранормальна, що виникла вже від самого лише диспуту про такі метафізичні поняття як життя і смерть, і що між ними існує. А Мирослав із своїм ексцентричним характером, тільки посилював дії атмосфери в цьому приміщенні на підсвідомість дівчини, що перебувала в легкому трансі чи то пак в певному екстазі, повільно, поступово, як сходить раннє сонечко на світанку, втрачаючи міцний зв'язок з тутешньою реальністю.
– У нас виходить дуже цікава полеміка, – порушив тишу Мирослав, коли дівчина була в своїх мріях. – Я вперше розмовляю з людиною, яка відкрила в собі екстрасенсорні здібності. До речі, за статистикою, більшість людей, побувавши в клінічній смерті і повернувшись до життя, відкривають в собі парапсихологічні здібності, що потім їм стають у нагоді. Але тут, з іншого боку медалі, може виникнути певний ризик.
Софія здивовано на нього підняла очі, наче збиралася почути найважливішу істину в цьому житті, що переверне з ніг до голови все її світобачення.
– Який ще ризик? Я тебе не розумію.
– Ризик існує в тому, що величезна сила, дар, може деякими людьми не правильно використовуватися. Обдарована людина, може вважати себе пророком, месією, другим пришестям на цю планету із певною місією, на кшталт, позбавлення світу усіх поганих людей. Такі люди, зловживають даром в недобрих намірах, думаючи, що роблять добру послугу по очищенню землі від всякого зла, але від цього становиться ще гірше. Адже, тоді порушується баланс добра і зла в цьому світі, що може призвести до глобальних катастроф. Тоді відбувається вибух величезної кількості енергії, що виникла в результаті змінення рівноваги добра та зла. Ця енергія може багато чого зруйнувати на своєму шляху. Таким прикладом, можуть бути так звані аномальні зони, наприклад, Бермудський трикутник. Ось, що я мав на увазі. Те, що людина не розуміє, не дає їй право нехтувати цим і зловживати.