Господи, допоможи мені зробити правильний вибір. Допоможи вижити і зробити усе так, щоб не було потім тягара на душі. Боже, я не месія і не знаю, що робити. Покажи мені шлях, яким треба йти.
Відповіді не було.
Та й, відверто кажучи, Софія не була впевнена у тому, що Бог існує. Тобто, іноді на неї приходило таке відчуття, що Він десь поруч, а часом з-давалося, що Всевишнього взагалі не існує і людство борсається у житті і долає перешкоди лише самотужки. Але у дівчини був важкий вибір і часу на релігійні розмірковування зовсім не було. Тим паче, це не допоможе їй у вирішенні проблеми.
Вже лягаючи спати, Софія вирішила остаточно погодитися на неприємні умови Дениса, щоб була можливість втекти.
Може навіть завтра.
ЧАСТИНА ТРЕТЯ
ЛАБІРИНТ СМЕРТІ
Розділ XIII
Денис допомагає Софії
Олег сидів в службовій машині з одним колегою, відчуваючи, що ця справа зайшла в глухий кут. Більше ніяких зачіпок в них не було, окрім Дениса, якого оперативники поки що не могли знайти. Другий день менти чергували біля будинку Павла Волкова, але там ніяких змін не відбувалося. Складалося таке враження, що там ніхто не живе, або господар на деякий час покинув помешкання, поїхавши по власним справам.
Капітан дзвонив Мирославу, дізнатися, як той влаштувався у нього вдома.
– Дякую, все дуже добре, – відповів хлопець. – Тільки не знаю, як згаяти час. А можна у вас з бібліотеки взяти книжку почитати?
– Ну, що за питання. Бери читай. Можеш фільми на ДВД подивитися. Взагалі, в нас є чим зайнятися.
– Дякую вам ще раз.
– Немає за що. Все, я зараз зайнятий. Поговоримо пізніше. Ну, бувай.
Олег задумливо поклав стільниковий в кишеню. Щоб вийти на Дениса, можна було йому подзвонити. В телефонній книжці Софії був записаний номер мобільного Дениса, але капітан не наважувався дзвонити йому, адже юнак міг теж безпосередньо бути замішаний у викраденні дівчини. Така ймовірність існувала, тому Олег не міг ризикувати життям Софії. Він просто не мав на це морального права. А чергування ментів біля дому Волкова не приносили ніяких результатів і це його сильно дратувало. Василь буде дзвонити і дізнаватися, як рухається справа. І що він, капітан міліції відповість? Нічого по суті не скаже і цей факт аж ніяк не покращував йому настрій, а навпаки погіршував.
Пройшла ще година, перш ніж почали швидко відбуватися несподівані події. Спочатку подзвонили менти і повідомили, що в будинок приїхав сам Барон на «Порше». А потім Олегу подзвонив на мобільний Денис.
– Я слухаю вас.
– Олег Борисович?
– Так. А ти Денис? Звідки в тебе цей номер?
Пауза.
– Мені дала Софія. Е-е… мені потрібно терміново з вами зустрітися. Це дуже серйозна справа. Софії загрожує небезпека.
Олег зреагував оперативно.
– Де і коли ми зустрінемося? – коротко спитав він.
– Через пів години в кафе «Фламінго». Влаштовує?
Левицький дав ствердну відповідь.
У Софії зранку був чудовий апетит і вона за п’ять хвилин впоралася зі сніданком. Майже відразу після цього дівчина вернулася до роздумів про втечу з цього ненависного полону. Вона була готова вже навіть погодитися на пропозицію Дениса, але одна обставина її ставила в глухий кут: кохання до Мирослава. Це була та неймовірна сила, яка не давала можливість Софії погодитися на умову Дениса переспати з ним. Крім того, у неї викликало огиду секс з Денисом. Для неї сама думка про це була жахливою і дуже неприємною. Навпаки, одна проблема тільки створювала іншу проблему. І світла в кінці тунелю поки що не було видно.
Якби вона могла сама знайти спосіб втечі, щоб потім і надалі зустрічатися з Мирославом, тоді б Денис не заважав. Але будинок добре охороняється і у дівчини немає ніякого шансу з нього вибратися на волю. Тому, Софії доведеться домовитися з Денисом, поки ще не пізно. Тяжко зітхнувши, вона зняла слухавку і натиснула червону кнопку.
– Ну?
– А можна з Денисом поговорити? – спитала Софія.
– Шо тобі від нього треба?
– Я хочу з ним поговорити. Це дуже важливо.
– Ладно, він зараз підійде.
Дійсно через кілька хвилин двері відкрили ключима і Денис зайшов в кімнату з сигаретою за вухом та своєю лихою посмішкою.
– Не пройшло і півроку, як ми не бачилися. Хоча б поцілуй для привітання. В засос.
– Обійдешся.