– Кого?
– Мою маму…
У дівчини знову сльози потекли з очей.
– Не може бути!
Софія ще кілька хвилин намагалася себе заспокоїти, витираючи сльози хустинкою.
– На превеликий жаль – це правда. Я прочитала його думки і про все дізналася. Ніякої помилки бути не могло. І саме страшне тут те, що моя мати була коханкою Барона.
– Шо?! – здивувався Денис. – Як це…
– Отак. Я в це сама довго не могла повірити. Моя мати Світлана була коханкою Барона. Це – факт.
– Кошмар! – Денис тяжко зітхнув. – Як тобі зараз тяжко дізнатися таку страшну новину. Вибач, я ж про це не знав…
Юнак далі мовчав, опустивши очі вниз від незручності, відчуваючи провину перед Софією за свою ганебну поведінку.
– Твоєї вини тут немає, але якби ти до мене краще ставився…
– Вибач, я поводив себе як дурень. Я дійсно цього не знав. В такому разі… – він на деякий час задумався. – Мабуть, ти правильно сказала. Я забираю свої слова назад стосовно сексу. Я не настільки зіпсувався, щоб йти всупереч моральним принципам заради власних потреб. І вибач мене за те, що я побив твого хлопця Мирослава. Я поводив себе як псих. Він нормальний чувак, навіть розумнійший за мене…
Хлопець перестав говорити, зрозумівши, що став багато базікати, а це ніяк на нього не було схоже. Він дістав пачку цигарок і закурив, щоб зібратися з думками і звикнути до останніх дуже жахливих новин.
– Добре, я тобі допоможу без всяких умов, – відповів він через деякий час. – Сьогодні вночі. Заодно я помщусь старому і заберу із заначки в нього бабло. Там повинно бути кілька сотень косих зелені. Непогано. Але треба все продумати наперед.
– Дякую, що ти мене правильно зрозумів.
Софія не збиралася казати йому про те, що збирається спланувати помсту Барону, бо тоді все може зіпсувати. А вже на волі вона знайде спосіб, заставити заплатити його за вбивство матері. І, звісно, вона нічого не говорила про жахливе майбутнє, яке залежить безпосередньо від Павла і від неї. Це Софія теж сподівається вирішити сама. Але тут був величезний ризик поразки. Поразки та смерті.
– Слухай, а я знаю, як можна звідси вибратися з мінімальним ризиком і ти ще можеш помститися своєму батькові.
– Як? – очі Дениса загорілися цікавістю.
– Все дуже просто. Ти повинен зв’язатися з одним ментом Олегом Левицьким. Він знайомий мого батька і зараз розслідує справу мого викрадення.
– Мене відразу арештують! Нє, фігня це.
Дениса така перспектива не влаштовувала.
– Тобі нічого не буде, а от Барона і його людей ОМОН може накрити.
– Ти не знаєш, які у мого пахана зв’язки. Він відкупиться від всіх ментів. У нього бабла до хріна. Від цього буде тільки гірше мені і особливо тобі. Повір, я знаю, що кажу.
– Якщо Павла застати зненацька і конфіскувати валюту, то він не викрутиться і відразу ж сяде за грати. Ти ж не проти цього?
– Звісно, ні. А ти, бачу, вже все продумала.
– А то!
– Я вже давно хочу позбутися свого старого.
– А ти не знаєш, де Степан дів мою мобілку?
– Гадки не маю.
– Погано. А з твого телефону можна подзвонити батькові?
– Добре, дзвони… Я і так боюся, що Степан запідозрить, що ми довго розмовляємо.
Софія посміхнулась.
– Він думає, що ми тут займаємось зовсім іншим, що може затягнутися на кілька годин… Це нам і на руку.
Денис був би задоволений, якщо вони б дійсно цим (себто, сексом) займалися з дівчиною. Він простягнув стільниковий Софії, яка дуже хвилювалася, набираючи номер батька.
– Слухаю, – відповів Василь.
Дівчина намагалася зібратися з думками, тому нічого не сказала.
– Алло? Ви чуєте мене? Алло!
Рідний голос був для Софії як ковток води для мандрівника, що опинився в спекотній пустелі.
– Тату, це я, Софія…
– Софія??! Де ти зараз?! Як ти там себе почуваєш?! – Василь сильно хвилювався.
– Я на ранчо Павла Волкова, він же Барон. Зі мною все гаразд, не турбуйся. Денис, до речі, на моєму боці. Перекажи це ментам. Це він дав мені можливість тобі подзвонити.
– Слава Богу, що ти жива! У мене навіть на душі перестало боліти. Де знаходиться цей дім? Де це?
– Я не знаю… Денис хоче все розповісти. Дай мені номер мобільного Олега, який займається розслідуванням. Денис йому все розповість.
Пауза.
Василь трохи думав над сказаними словами.
– Ти впевнена, що йому можна довіряти?
– На всі сто.
– Добре. Якщо справа така ризикована, то я не буду тебе більше розпитувати. Я тобі вишлю номер Олега по смс.
– Дякую, батьку.
– Софія, дуже прошу обережно. Чекай інструкцій Олега і без них нічого не роби, – подумавши, він додав. – Хай береже тебе Господь.
– Дякую, – Софія повернулася обличчям до Дениса. – Зараз прийде смс з номером мобільного мента. Звуть його Олег Борисович.