— пані МЕЛІСАНДРА З АСШАЮ, на прізвисько ЧЕРВОНА ЖІНКА, жриця Ра-Гльора, Господа Світла, Бога Тіні та Полум’я;
— маестер ПИЛОС, цілитель, учитель, радник;
— пан ДАВОС ЛУКОМОР, на прізвисько ЦИБУЛЬНИЙ ЛИЦАР, а також КУЦОРУКИЙ, колишній перемитник;
— — його дружина МАР’Я, дочка теслі;
— — їхні семеро синів:
— — — {ДАЛ}, зниклий на Чорноводі;
— — — {АЛАРД}, зниклий на Чорноводі;
— — — {МАТОС}, зниклий на Чорноводі;
— — — {МАРІК}, зниклий на Чорноводі;
— — — ДЕВАН, зброєносець короля Станіса;
— — — СТАНІС, хлопчик дев’яти років;
— — — СТЕФОН, хлопчик шести років;
— САЛАДОР СААН, з Вільного Міста Лису, величає себе Князем Вузького Моря і Господарем на Чорноводій Затоці, господар «Валірійця» та загону схожих галер;
— — МЕЙЦО МАГР, найманий євнух;
— — ХОРАН САФМАНТЕС, капітан галери «Танок Шаяли»;
— КУЛІШ та ПИРІГ, двоє ключників при в’язниці;
+ його значкове панство:
— МОНТЕРИС ВЕЛАРІОН, Володар Припливів, господар Плавня, хлопчик шести років;
— ДУРАМ БАР-ЕМОН, князь на Гостромисі, хлопчик чотирнадцяти років;
— пан ГІЛЬБЕРТ ПАРИН, каштелян Штормоламу;
— — князь ЕЛВИД ЛУКАЧ, заступник пана Гільберта;
— — маестер ЮРН, радник та цілитель при пані Гільберті;
— князь ЛЮКОС ЧИТРИН, на прізвисько МАЛЮКОС, юнак шістнадцяти років;
— ЛЕСТЕР МОРІГЕН, князь на Воронячому Гнізді;
+ його служиві лицарі та присяжні слуги:
— пан ЛОМАС ЕСТЕРМОНТ, дядько з боку матері;
— — його син, пан АНДРЕШ ЕСТЕРМОНТ;
— пан РОЛАНД ШТОРМ, кликаний БАЙСТРЮКОМ ЗІ ЩЕБОТУ, незаконно вроджений син покійного князя Брієна Карона;
— пан ПАРМЕН ЖУРАВ, кликаний також ПАРМЕНОМ ПОРФІРОВИМ, бранець у Вирії;
— пан ЕРЕН ФЛОРЕНТ, молодший брат королеви Селиси, бранець у Вирії;
— пан ГЕРАЛЬД ГОВІР;
— пан ТРІСТОН З МАНЯК-ГОРИ, колишній панцирний слуга князя Гунцера Сонцезора;
— ЛЕВИС, на прізвисько РИБАЛЧИХА;
— ОМЕР ОЖИНА.
Князь Станіс узяв собі за прапор полум’яне серце Господа Світла: червоне серце, оточене жовтогарячими язиками полум’я на яскраво-жовтому тлі. Всередині серця зображено чорною барвою вінчаного короною оленя дому Баратеон.
Королева за морем
ДАЯНЕРИС ТАРГАРІЄН, Перша тако наречена, халісі дотракійців, відома як ДАЯНЕРИС БУРЕРОДНА, НЕОПАЛИМА, МАТІР ДРАКОНІВ, єдина вціліла спадкоємиця Аериса II Таргарієна, вдова дотракійського хала Дрого;
+ її молоді дракони ДРОГОН, ВІЗЕРІОН, РАЕГАЛ;
+ її Королевогвардія:
— пан ДЖОРАГ МОРМОНТ, колишній князь на Ведмежому острові, вигнаний за невільницьку торгівлю;
— ДЖОХОГО, ко та кревноїзник, «батіг халісі»;
— АГГО, ко та кревноїзник, «лук халісі»;
— РАХАРО, ко та кревноїзник, «арах халісі»;
— МОГУТНІЙ БЕЛЬВАС, колишній невільник-євнух із бійцівських ям Меєрину;
— — його немолодий роками зброєносец, АРСТАН на прізвисько БІЛОБОРІД, уроджений на Вестеросі;
+ її служниці:
— ІРРІ, дотракійська дівчина п’ятнадцяти років;
— ДЖИХІКІ, дотракійська дівчина чотирнадцяти років;
+ ГРОЛЕО, капітан великого коча «Балеріон», пентоський мореплавець у службі Іліріо Мопатіса;
+ її покійні родичі:
— {РАЕГАР}, її брат, принц Дракон-Каменя, спадкоємець Залізного Престолу, вбитий Робертом Баратеоном на Тризубі;
— — {РАЕНІС}, донька Раегара від Елії Дорнійської, вбита під час Погрому Король-Берега;
— — {АЕГОН}, син Раегара від Елії Дорнійської, вбитий під час Погрому Король-Берега;
— {ВІЗЕРИС}, її брат, що величає себе «король Візерис, Третій тако наречений», на прізвисько КОРОЛЬ-ЖЕБРАК, убитий халом Дрого у Ваес Дотраку;
— {ДРОГО}, її чоловік, великий хал дотракійського племені, що ніколи не знав поразки у битві, померлий від запаленої рани;
— — {РАЕГО}, її мертвонароджений син від хала Дрого, вбитий чаклункою Міррі Маз Дуур у череві матері;
+ її відомі вороги:
— хал ПОНО, колишній ко хала Дрого;
— хал ДЖАХАКО, колишній ко хала Дрого;
— — МАГГО, його кревноїзник;
— НЕВМИРУЩІ КАРФУ, спільнота ворожбитів-химородників;
— — П’ЯТ ПРЕЙ, карфійський ворожбит-химородник;
— ЖАЛІЙНИКИ, спільнота карфійських убивць;
+ її непевні союзники, колишні та нинішні:
— ЦЗАРО ЧЖУАН ДАКСОС, купець-магнат із Карфу;
— КВАЙФА, ворожбитка-тінев’язка з Асшаю;
— ІЛІРІО МОПАТІС, магістрат Вільного Міста Пентосу, який влаштував шлюб Даянерис і хала Дрого;