ГАСАН: Бог мене милував.
СУДДЯ: Чи знає свідок плем’я, військо?
ГАСАН: Він, свідок, не такий дурний.
СУДДЯ: Констатую: свідок не знає.
ГАСАН: Я не сказав, що не знаю.
МАРТА: Тих, хто віддав наказ, тих можете знайти.
СУДДЯ: Абсолютно маєте рацію. Їх ми знайшли.
МАРТА: І — якщо ви їх знайшли?
СУДДЯ: Вони не захотіли прийти сюди.
ГАСАН: Знаєте, коли йдеться про бажання, тоді для вас краще було б покликати дерева, бо вони прийдуть.
СУДДЯ: Одне ім’я!
МАРТА: Азро, тебе питають.
Азра дивиться перед собою, лакує нігті.
СУДДЯ: Констатую: відсутня!
ГАСАН: Час від часу згадувалося ім’я Мілош.
СУДДЯ: Хто згадував це ім’я?
МАРТА: Я чула ім’я Мілош!
ГАСАН: Справді. Капітан. Але ким він є сьогодні, хто скаже? Такі швидко йдуть вгору.
СУДДЯ: Якби він сьогодні генералом був, тоді все було б дуже непросто. Будуть труднощі!
МАРТА: А чому?
СУДДЯ: Що вище він піднімається, то більше він любить мир!
МАРТА: Отже, Мілош, ким би він не був, хай його Бог покарає.
СУДДЯ: Виходить, однак, що це ім’я дуже поширене.
МАРТА: Чоловіче божий, такого злочину не пам’ятає рід людський.
СУДДЯ: Це так. Вам, можливо це не вкладається в голову, але для цього Суду, а я вірю, що й для кожного, саме в цьому найбільша проблема.
ГАСАН: Що ви хочете сказати?
СУДДЯ: Вірте мені, панове, те, що ми тут чули, мені теж не дає спати. Я гортав оцю Книгу, цю мою альфу, омегу мою, від першої до останньої сторінки. Тут є все, що я знаю і що шаную.
МАРТА: І що ж написано в отій вашій книженції?
СУДДЯ: Коротко кажучи, справа в тому, що про те, що ми в останні кілька днів почули, не вірячи своїм вухам, у Книзі не написано нічого.
ГАСАН: Нічого?
МАРТА: Як — нічого?
СУДДЯ: Нуль. Нічого. Примушення до сексу, звичайно, це щось загальновідоме. Stuprum violentum, та й все, що це супроводжує. За це тут уже багато разів судили. Ви стежите за моєю думкою?
МАРТА: Можна було б подумати...
СУДДЯ: Але те, про що тут говорилося, про це Книга мовчить.
МАРТА: Можна було б подумати, що якщо не написано, то і не вчинено?
СУДДЯ: А питання навпаки: за яким законом кару визначити?
ГАСАН: Зуб за зуб, пане, око за око.
СУДДЯ: Це закон орди.
ГАСАН: Якщо ви вже мене питаєте, то який іще?
СУДДЯ: Шукаємо. Вивчаємо.
МАРТА: Є один закон, пане, який вищий за ту вашу Книгу, і ми цей закон покличемо на допомогу, і цей закон перетворить на ніщо і вас, і вашу Книгу, і за тим законом всі джерела висохнуть, усі зерна в землі помруть, і жодна рослина тоді не потягнеться до неба, все, абсолютно все, що ви крадете в Землі з її нутра, стане для вас недоступним, і не народиться вже під Сонцем жодне створіння...
СУДДЯ: Це один шлях.
ГАСАН: А інший?
СУДДЯ: А інший — це одна пропозиція, щоб заспокоїти жіночу публіку.
ГАСАН: Послухаймо пропозицію.
СУДДЯ: Постійно вам пропонуємо місце у цьому Суді високому. Будемо слухати волання нещасних жінок, упорядковувати, записувати. Візьміться за розум, ви, божевільні богині, коли в нас через те, що ми чули, народиться запитання: хіба й таке можливе? — ви знатимете, що так. Коли пізнаємо те, що можемо пізнати, тоді Книгу разом допишемо. Мурашки блаженства несказанного всім моїм тілом пробігають. Ви тільки, прошу вас, подумайте: Книгу доповнити!
Марта видає неартикульований крик.
ГАСАН: У цьому щось є. Це як якась місія?
СУДДЯ: Найбільша. Кращі розуми людства писали цю Книгу.
ГАСАН: Чи було б по буханці хліба щодня?
СУДДЯ: Звісно.
ГАСАН: Цигарки?
СУДДЯ: В такому разі — домовились?
ГАСАН: Запитаємо Азру. Азро, Азрочко...
МАРТА: Тебе запитують, жінко.
Азра, абсолютно байдужа до суду, а вкрай зосереджена на естетиці своїх нігтів, продовжує свою роботу.
ГАСАН: Азро, тут зараз відкриваються певні цікаві можливості. Йдеться про дуже високі...
СУДДЯ: Найвищі...
ГАСАН: Інтереси. Йдеться, наскільки я зрозумів, про Книгу, яка була б доповнена, і тут якусь роль відіграло би твоє нещастя. Була б від нього якась користь.
МАРТА: Тебе питають, Азро!
ГАСАН: Нарешті, це таки якась пропозиція. Подобається тобі вона чи ні.
МАРТА: Покажи їм, Азро, постав їх всіх на місце. Всіх тих брудних свинюк. Покажи їм дорогу до їхнього свинюшника, яким є і цей суд.
ГАСАН: Торгуйся трохи. Може, можна було витягнути й більше.
МАРТА: Жодного слова!
ГАСАН: Давай, тричі подумай, а потім скажи!
МАРТА: Ні слова! Щоб вони всі повиздихали.
Азра займається своїми нігтями.