МІШЕЛЬ: Ми сказали, що, якщо цей хлопчик уважає, буцімто можна всіх спокійно гамселити, то хіба він колись зупиниться?
ВЕРОНІК: Сказали, що, якби батьками цього хлопчика були ми, то, поза сумнівом, хотіли би знати про це.
АННЕТ: Ну, звісно…
АЛЕН: Авжеж… (його мобільний вібрує) Даруйте… (він відходить; розмовляючи по телефону, виймає з кишені записник) Так, Морісе, дякую, що передзвонив. Отже, у ранковому номері газети «Лез Еко», зачитую: «Згідно з висновками дослідження, надрукованого у британському журналі «Ленсіт» і передрукованому вчора у «Файненшинал Таймс», двоє австралійських науковців з’ясували неврологічну дію «Антрилу» — препарату проти високого тиску, випущеного лабораторією «Ференц-Фарма». Спостерігаються побічні ефекти від зниження слуху до порушення координації рухів…» Хто у вас, трясця, стежить за ЗМІ?! Гидко читати… Що мене роздратувало?! Зібрання акціонерів! Вони збираються за два тижні. Витрати на позов за вами?.. Гаразд… Гей, Морісе, запитайте у відповідального за зв’язки з громадськістю, чи було ще щось таке… Я тобі передзвоню, бувай.
(Відривається від телефону.) Вибачте.
МІШЕЛЬ: Ви…
АЛЕН: Я адвокат.
АННЕТ: А ви?
МІШЕЛЬ: А я торгую побутовими приладами. Веронік — письменниця, працює на півставки у мистецько-історичній бібліотеці.
АННЕТ: Письменниця?
ВЕРОНІК: Я брала участь у колективній збірці праць про сабеїстів на основі розкопів, відновлених після припинення конфлікту між Ефіопією та Ерітреєю[1]. А в січні у мене виходить книжка про трагедію в Дарфурі[2].
АННЕТ: То ви спеціалізуєтесь на Африці?
ВЕРОНІК: Так, я цікавлюся цим континентом.
АННЕТ: Інші діти у вас є?
ВЕРОНІК: У Брюно є дев’ятирічна сестричка, Каміль… Яка не розмовляє з власним батьком, бо вночі він позбувся хом’яка.
АННЕТ: Ви позбулися хом’яка?
МІШЕЛЬ: Так, позбувся. Від нього вночі був страшенний гуркіт! Ці істоти сплять удень. Брюно скаржився — ніяк не міг звикнути до цих звуків. Чесно кажучи, я давно вже хотів позбутися хом’яка, і, врешті-решт, я сказав собі — годі! Тож я виніс його і поклав на вулиці. Я гадав, що ці тваринки полюбляють рівчаки, ринви — але ж ні, хом’як закляк! Дивні створіння — ні домашні, ні дикі, — не маю поняття, як вони живуть у природі! Посади хом’яка посеред галяви — він розгубиться. Я не знав, куди його подіти.
АННЕТ: Ви залишили його просто на вулиці?
ВЕРОНІК: Залишив. І намагався переконати Каміль, що хом’як утік. Але вона не повірила.
АЛЕН: А зранку тварини вже не було?
МІШЕЛЬ: Не було.
ВЕРОНІК: А ви ким працюєте?
АННЕТ: Я — радниця з оцінювання майна.
ВЕРОНІК: Чи можемо ми сподіватися… даруйте, що питаю про це так відверто… що Фердінанд вибачиться перед Брюно?
АЛЕН: Було би незле, якби вони потеревенили.
АННЕТ: Алене, він мусить вибачитися! Має сказати, що йому шкода.
АЛЕН: Авжеж. Звісна річ.
ВЕРОНІК: А йому справді шкода?
АЛЕН: Він усвідомив свою провину. Він не тямив, які будуть наслідки. Йому одинадцять років.
ВЕРОНІК: Одинадцять — це вже не дитина.
МІШЕЛЬ: Але й не дорослий! Слухайте, ми ж вам нічого не запропонували! Кави, чаю? Веро, пиріг із фруктами ще є? Смакота, а не пиріг!
АЛЕН: Не відмовлюся від ристрето.
АННЕТ: А мені просто води.
МІШЕЛЬ (до Веронік, яка виходить): Люба, мені принеси еспресо, а ще — свій чудовий пиріг «клафуті»!
(Після паузи.) Я завжди кажу: ми — лише купа сирої глини, з якої треба щось виліпити. Можливо, справжньої форми купа прибере тільки наприкінці життя. Хто знає…
АННЕТ: О!..
МІШЕЛЬ: Маєте обов’язково спробувати фруктовий пиріг! Я не кажу, що він аж такий чудовий…
АННЕТ: Це вже точно.
АЛЕН: Чим ви крамуєте?
МІШЕЛЬ: Різним залізяччям. Замки, дверні ручки, труби. Також усім корисним для побуту — каструлями, пательнями…
АЛЕН: І як?
МІШЕЛЬ: Складно пригадати успішні роки. Ще коли я починав, було вельми сутужно. Добре вже, що маю можливість щоранку йти на роботу з портфелем і каталогом під пахвою. Ми ж не текстильники, від пори року не залежимо. Одначе горнятка для фуа-гра найкраще продаються у грудні!
1
Ерітрея, держава на сході Африки, після Другої світової війни за рішенням ООН склала федеративне утворення з Ефіопією. У 1962 р. остання анексувала територію Ерітреї — відтоді почалася війна за незалежність Ерітреї, яка тривала до 1991 р., коли Народний фронт за звільнення Ерітреї переміг, і країна здобула незалежність.
2
Дарфур — область на заході Судану з переважно мусульманським населенням та багатими покладами урану і міді. З 2003 р. тут точиться громадянська війна — сутички між повстанцями та урядовим військом.