Насамперед треба було усунути з дороги Сільвестра. Підкоривши своїй волі Райнака, Олівія схилила лікаря до думки заподіяти пацієнтові смерть до приїзду його дочки. Згодом, після ексгумації та розтину група, в ньому виявили отруту. А тим часом Олівія удосконалювала свій план перевтілення і обману…
Фокус із «зникненням» будинку вона придумала для того, щоб ізолювати Торна, поки вони, шукаючи золото, перевернуть Чорний дім догори дном. Потреба в обмані, може, й не виникла б, якби Олівія була цілком певна, що її самозванство матиме цілковитий успіх.
Підготувати обман виявилося легше, ніж гадалося. Будинок-двійник був повністю вмебльований і готовий виконати своє призначення. Треба було тільки повідривати дошки, провітрити кімнати, прибрати, постелити свіжу білизну. Часу на це до прибуття Еліс було цілком досить.
План Олівії мав тільки одне вразливе місце, але тут від неї нічого не залежало. Ця жінка могла б досягти будь-якої мети, але вона припустилася помилки, вибравши на роль убивці Еліс Мейх'ю Ніколаса Кейта. Хлопець, щоб завоювати довіру змовників, спершу дав згоду й повівся, як шибай голова, ладний за відповідну платню на що завгодно. Але річ у тім, що Нік був син другої дружини Сільвестра, з якою той поводився дуже жорстоко і зрештою вигнав її помирати в злиднях. До самої своєї смерті мати крапля по краплі вливали в синову свідомість почуття ненависті до Мейх'ю, яка з роками не пригасала, а навпаки, розгоралася. Кейт приєднався до змовників з однією метою — знайти багатство свого вітчима і взяти собі ту частку, яку Сільвестр украв у його матері. Хлопець від самого початку не мав наміру вбивати Еліс, тобто виконувати призначену йому роль. Під носом у Квіна й Торна Кейт першого ж вечора вивіз Еліс з будинку, але не задушив її й не закопав, як наказувала Олівія, а сховав у лісі, в одній тільки йому відомій хатині. Він потайки заносив дівчині їжу, коли ото йшов у Чорний дім шукати золото, — й вирішив тримати її полонянкою, поки знайде скарб, забере свою частку й зникне. Але, взнавши свою полонянку ближче, Кейт покохав її і одного разу, прийшовши в хатину, все їй розповів. Прихильність Еліс додала йому сил, і він, над усе турбуючись про її безпеку, умовив дівчину залишатись у схованці, аж поки знайдуть золото. Після цього вони вдвох збиралися викрити Олівію.
Зла іронія всієї цієї історії, як казав згодом Еллері Квін, полягала в тому, що мета змови й контрзмови — Сільвестрове золото — залишалася такою самою примарною, яким був спершу Чорний дім. Незважаючи на найретельніші пошуки в будинку й навколо нього, навіть найменших слідів золота не виявили.
— Я запросив вас до своєї скромної оселі, — добродушно сказав Еллері Квін через кілька тижнів, — щоб перевірити одну свою думку, що просто волає, вимагаючи перевірки.
Еліс і Кейт здивовано перезирнулися. У найзручнішому кріслі Еллері поважно сидів елегантний, самовпевнений, добре відпочилий Торн.
— Я радий, що комусь щось спало на думку, — гірко всміхнувся Кейт. — Я жебрак. Еліс теж не багатша від мене.
— Вам бракує філософського ставлення до багатства, — холодно зауважив Еллері. — У містера Райнака це одна з чарівних рис його вдачі. Бідолашний доктор! Цікаво, чи йому подобаються наші в'язниці?..
Він поворушив кочергою жар у каміні.
— Міс Мейх'ю, наш приятель Торн, мабуть, уже дощенту зруйнував будинок вашого батька. А що, немає золота, Торне?
— Нічого, крім сміття, — скрушно зітхнув адвокат. — Ми не пропустили жодного камінця.
— Все правильно! Отже, якщо подивитися на це діло тверезо, то є дві можливості: або багатство вашого батька, міс Мейх'ю, існує, або його немає взагалі. Якщо він сказав неправду й багатства немає, то справу можна вважати закінченою, і вам з вашим любим Кейтом залишається порадитись і вирішити: або жити з гордо піднесеною головою жебраками, або здатися на ласку благодійного товариства. Але припустімо, що багатство, як і запевняв ваш батько, існує. І заховав він його десь у будинку. Що тоді?
— Тоді, — зітхнула Еліс, — воно безслідно зникло.
Еллері розсміявся.
— Не зовсім так. У всякому разі, з мене цих зникнень досить. Давайте подивимося на проблему з іншого боку. Що було в будинку за життя Сільвестра Мейх'ю таке, чого там немає тепер?
Торн витріщив очі.
— Якщо ви маєте на увазі… е-е… тіло…
— Ну, це ви вже занадто, Торне! До того ж була ексгумація. Думайте!
Еліс повільно перевела погляд на пакунок, що лежав у неї на колінах.
— То ось чому ви попросили прихопити з собою материн портрет!
— Гадаєте, старий свідомо вводив нас в оману, коли казав, що його багатство — золото? — вигукнув Кейт.