Сасинукі — вид коротких штанів.
Сен — одна сота єни.
Сенсей — дослівно «раніше народжений». Шанобливе звертання до професора, вчителя, лікаря та ін.
Синтоїзм — традиційна національна релігія японців. Склався в ранньофеодальну добу (VI—VII ст.) на ґрунті родоплемінних анімістичних культів та шаманства. Цей процес збігся з укоріненням у Японії буддизму, і після періоду протиборства духівництво обох релігій виробило модус співіснування, згідно з яким боги синтоїзму визнаються аватарами різних персонажів буддизму. Нині більше половини населення Японії формально сповідує обидві релігії, відправляючи обряди життєвого циклу: благословення немовлят, шлюб — у синтоїстських храмах, а похоронно-поминальні обряди — у буддійських.
Сокутай — старовинний придворний одяг.
Суґеґаса — плетений із осоки бриль у вигляді парасоля або гриба.
Суйкан — коротке кімоно, річ офіційного одягу.
Сумо — один із видів японської боротьби.
Сун — міра довжини, дорівнює 3,3 см.
Сусі — довгасті рисові колобки з рибою, креветками, овочами.
Сьо — міра місткості, дорівнює 1,8 л.
Сьоґун — спершу це був титул головнокомандувача військ. Пізніше — військовий правитель Японії, що узурпував владу в імператора. Правління сьоґуна називалося сьоґунат.
Сьодзі — розсувна стіна японського будинку у вигляді дерев’яної ґратчастої рами, обтягнутої цупким проолієним папером.
Сяку — міра довжини, дорівнює 30,3 см.
Сямісен — національний японський триструнний щипковий інструмент.
Табі — японські шкарпетки із цупкої білої матерії, в яких великий палець відділено, щоби можна було носити ґета, утримувані на нозі ремінцем, який проходить між великим і середнім пальцем.
Тан — міра площі, дорівнює 0,099 га.
Танка — японський п’ятивірш розміром 5+7+5+7+7 складів. Одна з найпоширеніших форм класичної поезії. Танка виникла в японській поезії в VIII ст., досягла розквіту в IX—X ст., ставши класичною строфічною формою.
Татамі — товсті мати з рисової соломи, якими застилається підлога в японському житлі.
То — міра місткості, дорівнює 18 л.
Токонома — стінна ніша, в якій висить вертикальний сувій картини або каліграфії, лежить меч, стоять квіти.
Тьо — міра площі, дорівнює 0,99 га.
Тьо — міра довжини, дорівнює 109 м.
Тян — зменшувальне від сан, суфікс, що додається до імені при звертанні до дитини.
Укійое — жанр гравюри на дереві в епоху Токуґава, дослівно — «картини тлінного світу», зазвичай зображували життя городян.
Фундосі — чоловіча пов’язка на стегнах.
Фуро — сидяча ванна та приміщення, в якому її приймають; лазня.
Фуросікі — велика хустка для перенесення дрібних речей.
Фусума — розсувна перегородка в японському будинку, що являє собою ґратчасту раму, обтягнуту папером.
Футон — ватяна перина, що слугує матрацом і ковдрою.
Хайку (гоку, хоку) — японський тривірш розміром 5+7+5 складів. Поширена в Японії форма поезії.
Хакама — частина японського святкового костюма, у чоловіків у вигляді широких штанів, у жінок у вигляді спідниці.
Хантен — робоча куртка вільного крою.
Хаорі — коротке кімоно для вулиці, річ святкового костюма.
Хасі — палички для вживання їжі.
Хібаті — кругла вугільна жаровня з кераміки або металу для обігрівання приміщення.
Хіме — дівчина, дівчинка. Приєднується до імені.
Хіраґана — один із видів японської поскладової абетки. Інший її вид — катаґана.
Хіфу — коротке жіноче кімоно.
Юката — легке домашнє кімоно.