Майкла вивели із зали, він устиг лиш краєчком ока вловити, як Мааса оточили Ліан і Фатухелу.
Невже Хенрик намагається довести конкретну приналежність ліків тому, хто був з Ероутом і, вочевидь, спричинився його смерті?.. А голландця у Танджунау привіз-таки хтось з ентангівців… — хаотично шарпалися думки, вибудовувалися версії.
Маленька кімнатка, в якій він сидів, чекаючи продовження судового засідання, не здавалася Майклові замкнутою порожниною, хоча не мала жодного вікна. Запитував сам себе і боявся відповісти, що над усе сподівається, що Хенрик Маас зможе знайти ключ і допоможе відчинити двері кімнатини…
Ентангівці не залишали Мааса. Він нервував, за звичкою рвучко міряв кроками коридор і бурмотів під ніс:
— Так-так, це повинно врятувати Харріса, повинно! Фатухелу, друже, ви мали рацію! Бо ми знаємо, хто привіз в Танджунау Ероута, тоді для мене елементарно назвати, що то за ліки.
— Введіть мене в курс справи, будь ласка, — пробилася до лікаря Нурен Гадженг.
— Чи можна буде швидко зробити аналіз тих ліків, що є в пляшечці та виявити їх хімічний склад?
— Але ж це вже робили!
— Ні, то робився інший аналіз, а мені потрібно зробити детальну поелементну розкладку.
— Якщо це важливо, тоді спробуємо. Тільки, навіщо це вам?
Але Маас лише рукою махнув, його бентежило інше:
— Ви знаєте, мої свідчення будуть, так би мовити, суто фармацевтичні. Мені треба сконцентруватись, щоб не сплутати жодної пропорції. Добре було б, якби до протоколу заносили кожен елемент і кожну кількість, до мікрона. Потім треба буде відправити когось на Ентанго в мою лабораторію…
Поділитися своїми міркуваннями до кінця лікар не встиг, — слухання справи продовжилося.
Свідчив Хенрик Маас, лікар з острова Ентанго, підданий королівства Нідерланди.
— Якщо я зараз скажу і це підтвердиться кришечкою, якою закрито пляшку з жовтими пігулками, то буде зміст продовжити мої свідчення.
— Приймається! — погодився суддя і звернувся до судмедексперта. — Ви принесли необхідний речовий доказ?
— Так, ваша честь, — шанобливо вклонився медексперт і поклав перед суддею опечатаний пломбами пакунок.
— Прошу показати його присяжним і, перевіривши цілісність пломб, відкрити лише після того, як ми почуємо, що скаже лікар Маас.
Маас витер хустиною чоло, шию. У Майкла від ризикованого і фатального свідчення Мааса заворушилося на голові волосся. Слова, які зараз скаже Маас, або знімуть обвинувачення, або остаточно підпишуть смертний вирок під глум присутніх.
— Пляшечка, у якій лежать пігулки жовтого кольору, взята з-під сухого пеніциліну. Це стандартна упаковка. Але там не пеніцилін. Що там, розповім пізніше.
Маас голосно ковтнув слину, видихнув з грудей нервовий клубок і продовжив:
— Так от. Закривається пляшечка пластиковою грибкової форми пробкою, на якій зверху вибито мою монограму у вигляді букви М. А тепер відкрийте пакунок і погляньте, чи маю я рацію.
Присутні затамували подих. Видихнув зал лише тоді, коли один з присяжних після довгої процедури підтвердження цілісності пломб на пакунку дістав круглу пляшечку, повернув пробкою до себе і проказав повільно, для протоколу:
— На пластиковій поверхні пробки вибита буква М.
І пішов повз засідателів. Кожному ближче підносив пляшечку, і тільки після почутого «Так, підтверджую» йшов далі.
Зал гудів. Суддя майже кричав, а Майклові здавалося, що він починає співати колискову, і таку заспокійливу, що сон ось-ось прийде і він, нарешті, зможе заплющити очі і вирубитись без сновидінь.
— У пляшечці знаходяться зроблені мною пігулки від нефропатії, — впевнено почав Маас.
— Ваша честь, — перебила лікаря збуджена Нурен Гадженг. — Прошу уважно і ретельно заносити до протоколу кожен хімічний елемент, який назве свідок Маас, та його кількість.
— Прийнято! — погодився головуючий.
— Для наших теплих широт нефропатія — досить рідке захворювання, — продовжив Маас. — У даному випадку, до якого має безпосереднє відношення ця пляшечка з моєю монограмою, йдеться про вторинну оксалурію.
— Протестую! — прокричав адвокат обвинувачення. — Нам лекція на медичну тему ні до чого!
— Приймається! — прийняв позов головуючий суддя. — Прошу лікаря не відхилятися від теми і говорити більш популярно.
— Я й так стараюся, — пробурмотів Маас, але далі говорив не так запально, виважував кожне слово:
— До мене півроку, чи навіть місяців сім тому звернувся житель нашого острова, який захворів на цю хворобу. У нього в сечі було чимало крові, хворий відчував різкий біль. Я слідкував за перебігом хвороби, не буду переповідати, як досліджував аналізи. Коли отримав чітку фосфатно-кальцієву кристалурію, спробував виготовити ліки, які б сприяли розрихленню сечового каміння, що містять фосфати кальція і магнія. Взагалі, я захоплююся фармакологією, зокрема, фітотерапією.