Історії жонглюють правдою, часто оминають певні моменти. З іншого боку, біологічні та статистичні дані є наукою і, ймовірно, більш реальні та надійні. Але важко уявити кохання без історії. Зрештою, любов виникає між двома різними індивідами, і як тільки ми починаємо збирати конкретні враження та особливості окремої людини, ми починаємо складати історію. Ми переповідаємо історії про себе, аби пізнати один одного, зблизитися. Сухі факти про хімікати та схильності пояснюють багато. Іноді, як у випадку з Деніелом Ґілбертом, наукові пояснення можуть вплинути на особистий вибір. І такий унікальний досвід для двох також перетворюється на історію, яку можна розказати у весільній промові. І якщо в природу історії закладено, що в деяких моментах деталі самостійно додаються до фактів, то хай так і буде. Істина не завжди є чимось справжнім для нас, людей.
Джерела, коментарі та поради для подальшого читання
Christian Schwager. Falsche Chalets (2008). Edition Patrick Frey.
Телерепортаж Spiegel TV про шале Шваґера: http://mm-inventions.de/fom/Tarnung_schweiz.mp4
Співай своїм голосом
James С. McKinley, JR. «Beyonce’s Anthem Performance Prompts а Flurry of Analysis». New York Times Arts Beat. 23 січня 2013. http://artsbeat.blogs.nytimes.com/2013/01/23/beyoncs-anthem-performance-prompts-a-flurry-of-analysis/
Julie Miller. «Pavarotti Dragged into Beyonce Lip-Sync-Gate, the Greatest Unsolved Mystery of Our Day». Vanity Fair. 24 січня 2013. http://www.vanityfair.com/hollywood/2013/01/beyonce-lip-sync-gate-national-anthem-president-obama
Англійського звукооператора, який отримав свої 15 хвилин слави завдяки тому, що коментував тоді виступ Бейонсе, звали Ян Шеферд. В підсумку він дійшов висновку, що безпосередньо під час інавгурації Бейонсе співала наживо, але було також чути фонограму, чим і скористалися деякі телекомпанії:
http://productionadvice.со.uk/beyonce-didnt-lip-sync-at-the-inaugurationbut/
Під час попередньої інавгурації у 2009 році всі співаки виступали під фонограму:
http://www.nytimes.com/2009/01/23/arts/music/23band.html?_r=1&
Деякі абзаци з цього розділу частково були вже опубліковані в Dagbladet:
Bår Stenvik. «Jakten på den ekte stemmen». Dagbladet.no. 7 лютого 2013. http://www.dagbladet.no/2013/02/07/kultur/litteratur/bok/25615413/
Парадокс обману / Люди з Х’єллера / Пусті погрози
Brooke Harrington. Deception: From Ancient Empires to Internet Dating (2009). Stanford University Press.
Я відвідував Науково-дослідний інститут оборони у Х’єллері 17 грудня 2012-го та 14 лютого 2013 року.
Patricia R.Y. Backwelli, John Н. Christy, Steven R. Telford, Michael D. Jennions and Neville I. Passmore. «Dishonest signalling in а Fiddler crab». 2000. Proceedings of the Royal Society В.
Robert Trivers. The Folly of Fools: The Logic of Deceit and Self-Deception in Human Life (2011). Basic Books.
Тріверс писав про раків-богомолів та багатьох інших видів тварин, які згадані в цьому розділі.
Історію про кажанів розповів мені сам Стайн Крістофферсен.
Камуфляжний митець
David М. Wilkinson and Thomas N. Sherratt. «The art of concealment». Лютий 2008. Biologist. Vol. 55. № 1.
Roy R. Behrens. «Revisiting Abbott Thayer: nonscientific reflections about camouflage in art, war and zoology». 10 листопада 2008. Proceedings of the Royal Society В.
Richard Meryman. «A Painter of Angels Became the Father of Camouflage». Квітень 1999. Smithsonian Magazine. https://www.smithsonianmag.com/arts-culture/a-painter-of-angels-became-the-father-of-camouflage-67218866/
Nicholas Rankin. Churchill’s Wizards: The British Genius for Deception 1914–1945 (2009). Faber & Faber.
Засліплюючий камуфляж / Протистояння і честь
David Rothenberg. Survival of the Beautifuclass="underline" Art, Science, and Evolution (2013). Bloomsbury Press.
http://camoupedia.blogspot.no/2012/05/dazzle-camouflage-swimsuits.html
Усім, хто цікавиться камуфляжем, раджу заглянути в блог Роя Беренса Camoupedia. Беренс також є автором однойменної книги.
Carl von Clausewitz. Vom Kriege (On War)
Sun Zi. The art of War
Elizabeth Vandiver. Greek Tragedy, The Teaching Company.
Історію про мисливські загони Норвезької армії мені розповів Мортен Сьодерблом.
Жіночі штучки / Союзницькі ілюзії
Ann Elias. Camouflage Australia: art, nature, science and war (2011). Sydney University Press.
Ann Elias. «The organization of camouflage in Australia in the Second World War». Journal of the Australian War Memorial. http://www.awm.gov.au/journal/j38/camouflage.asp
Дослідник військової історії Річард Стоукс розвінчує подвиги Маскелайна на сайті http://maskelynemagic.com
Жорстокість природи
Генетик Стів Джонс висунув суперечливу гіпотезу про те, що, з погляду генетики, чоловіки паразитують на жінках: Steve Jones. У: The Descent of Man (2002). Little, Brown.
Іноді мачуха намагається «годувати» і схожі на розкритий дзьоб плями під крилами зозуленяти і закльовує його до смерті. Яскравий приклад того, як добре продуманий обман шкодить самому шахраю.
Військова магія
Саме поняття «танк» з’явилося внаслідок старого обманного маневру. При відправленні на фронт перших танків у документації їх називали танкерами, аби ворог думав, що це просто танкери з водою чи паливом. Назва прижилася.