Paul Fussell. Class: А Guide Through the American Status System (1983). Touchstone.
Cristopher Lasch. The Culture of Narcissism: American Life in an Age of Diminishing Expectations (1991). W. W. Norton & Company.
Ненадійне «я»
Ian McEwan. Lørdag (2005). Bokklubben (2006).
Marco Roth. «Rise of The Neuronovel». N+1. 14 вересня 2009.
https://www.nplusonemag.com/issue-8/essays/the-rise-of-the-neuronovel/
Steven Pinker. The Blank Slate: The Modern Denial of Human Nature (2002). Penguin.
James Atlas. «The Amygdala Made Ме Do It». New York Times. 12 травня 2012.
https://www.nytimes.com/2012/05/13/opinion/sunday/the-amygdala-made-me-do-it.html?_r=0
Louise Boyle. «Outrage as professor tweets that obese PhD students ‘doт’t have the willpower for the academic program’». Daily Mail. 3 червня 2013.
https://www.dailymail.co.uk/news/article-2335177/NYU-professor-Geoffrey-Miller-tweets-obese-PhD-students-dont-willpower-program.html
Anthony Gottlieb. «It Is not Necessarily So». New Yorker. 17 вересня 2012.
https://www.newyorker.com/arts/critics/books/2012/09/17/120917crbo_books_gottlieb
David McRaney. You are not so Smart (2012). Gotham.
Одного разу, працюючи над цією книгою, я натрапив на цікаве інтерв’ю з нейрохірургом, який розповідав про те, наскільки нераціональні наші вчинки і наскільки часто наш вибір і думка грають на руку комусь іншому. На думку цього нейрохірурга, наша впевненість в чому-небудь не повинна перевищувати 60 %. На жаль, я забув прізвище вченого і не можу відшукати це інтерв’ю, тому в книгу воно не увійшло. Однак висновки я запам’ятав добре. Перефразуємо коучів і задамося питанням: чи можна жити і діяти на 100 %, але бути впевненим всього на 60 %?
І, якщо вже я заговорив про це, згадаємо фразу старого окультиста Алістера Кроулі:
«Я заснув з Вірою і, прокинувшись, знайшов у своїх обіймах труп; я пив і танцював всю ніч із Сумнівами, і вранці знайшов їх незайманими». («I slept with Faith and found a corpse in my arms on awakening; I drank and danced all night with Doubt and found her a virgin in the morning.»)
Mark А. Вее, Stephen А. Perrill, Patrick С. Owen. «Male green frogs lower the pitch of acoustic signals in defense of territories: а possible dishonest signal of size?». Behavioral Ecology (2000). 11 (2): 169-177.
Тій самій темі присвячена книга Ротенберґа «Виживання прекрасного».
William А. Searcy and Stephen Nowicki. «Bird Song and the Problem of Honest Communication». American Scientist. Березень/квітень 2008.
У Курта Воннеґута є розповідь-антиутопія «Гаррісон Бержерон», в якій описано суспільство, де неповноцінність стала основним принципом. Події відбуваються в 2081 році: всі красиві люди зобов’язані носити спотворюючі маски, сильні – тягати важкі гирі, а розумним у вуха транслюються шуми, які заважають думати. Всі стали рівними, проте саме завдяки важким гирям і страшним маскам, як і раніше, видно, хто з людей сильний, а хто гарний.
Sosis R. «Costly signaling and torch fishing оп Ifaluk atoll». Evol Hum Behav. Липень 2000. 21 (4): 223-244.
Книга Сенді Пентленд Honest Signals (2008) цікава ще й тим, що автор проводить аналіз різних переговорів і робить висновок, що їх результат можна визначити, навіть не знаючи теми, а просто спостерігаючи за учасниками. Щоб здогадатися про результати переговорів, достатньо невербальних сигналів, які відображають впевненість у собі, авторитет та ініціативність учасників.
Турбо і тестостерон / Сутність звуку
Я взяв інтерв’ю у Карла Ейріка Гауґа 8 січня 2013 року.
Lindsay Brooke. «Chamber Music of а Very Different Kind». New York Times. 8 листопада 2013.
https://www.nytimes.com/2013/11/10/automobiles/chamber-music-of-a-very-different-kind.html
Про звукові ефекти в Jaguar:
http://www.jaguar.com/au/en/experience/jaguar_magazine/magazine_issue2_2008/audiomotive
Зла посмішка
Jan R. Landwehr, Ann L. McGill, & Andreas Herrmann. «It’s Got the Look: The Effect of Friendly and Aggressive ‘Facial’ Expressions on Product Liking and Sales». Journal of Marketing. Травень 2011.
Крім того, в квітні і травні 2013 року я активно листувався з даного питання з Яном Ландвером.
Фальшиві Ferrari
«Тор Gear told to stop using fake Ferrari Toyota kit cars». Drive. 6 березня 2009.
https://jalopnik.com/ferrari-to-top-gear-stop-using-fake-ferraris-5165418
«Ferraris were fake, say noisy revheads». Sunday Morning Herald. 14 лютого 2009.
https://www.smh.com.au/national/ferraris-were-fake-say-noisy-revheads-20090214-87aq.html
«Thorstein Veblen (1857–1929)». The Concise Encyclopedia of Economics.
https://www.econlib.org/library/Enc/bios/Veblen.html
Thorstein Veblen. The Theory of the Leisure Class (1899). Macmillan.
Піратський капітал / Keeping it fake
Luuk Van Kernpen. «Fooling the еуе of the beholder: deceptive status signalling among the poor in developing countries». Journal of International Development. 02/2003;15 (2): 157-177.
Ван Кемпен розповідає також про те, що в Сантьяго багато автомобілістів навіть у найгіршу спеку не відкривають вікна: так вони намагаються переконати оточуючих, що в машині є кондиціонер.
Маслоу обумовлює випадки, коли люди починають задовольняти свої потреби вищих рівнів, навіть якщо базові потреби не задоволені на 100 %.
Kelefa Sanneh. «Harlem Chic: How а hip-hop legend remixed name-brand fashion». New Yorker. 25 березня 2013.
Своїм існуванням і розвитком індустрія підробленого брендового одягу та аксесуарів зобов’язана марнославству. Підроблений одяг можна вважати розумною заміною невиправдано дорогому брендовому одягу. Однак продаж одягу – це лише один із сегментів гігантського світового ринку фальшивок. Існує безліч фальшивих товарів, яких ми ніколи не бачимо або далеко не кожен день купуємо. Наприклад, запчастини автомобілів і літаків виробляють і поширюють таким же незаконним способом, ось тільки наслідки їх використання бувають серйознішими. У 1989 році літак норвезької чартерної компанії «Partnair» потрапив в аварію, внаслідок якої загинули 55 осіб, а сталося це через три підроблені болти. Однією з можливих причин катастрофи «Concorde» під Парижем у 2000 році, внаслідок якої загинуло 109 осіб, також вважаються підроблені запчастини літака.