Выбрать главу

— Нормо, це зовсім інша ситуація. Ти щось отримуєш від цього шлюбу, принаймні любиш свого чоловіка. Що ж до мене, я радше звільнюся з роботи чи переїду до іншого штату, аніж платитиму аліменти цьому мерзотникові.

— Відмовитися від домівки, від життя в Сан-Франциско, від мене з Гізер — і розпочати практику в Бойсе, штат Айдахо, над якоюсь хімчисткою? — гмикнула Норма. — Геніально! Це його просто розчавить!

Керол розлючено жбурнула у вогонь жмут сухих гілок і спостерігала, як витанцьовує полум’я.

— Мені стає дедалі гірше, — мовила вона. — Увесь цей вечір тільки псує мені настрій. Дівчата, ви не розумієте — ви й гадки не маєте, наскільки це для мене серйозно. Особливо ти, Гізер: ти спокійнісінько розповідаєш мені про тонкощі процесу розлучення, тоді як я цілий день міркую, чи не найняти кілера. А їх є чимало. Про яку суму йдеться? Двадцять, двадцять п’ять тисяч? У мене знайдуться ці гроші. Я маю їх, причому в офшорах, тож навряд чи хтось це відстежить! Кращих витрат годі й уявити! Чи хотіла б я, аби він помер? Ще б пак!

Гізер і Норма мовчали. Вони намагалися не дивитися у вічі одна одній та водночас уникали погляду Керол, яка уважно вивчала їхні обличчя.

— Я вас шокувала? — запитала вона.

Подруги похитали головами. Вони заперечували шок, однак відчували стурбованість. Для Гізер то було занадто: вона підвелася, випросталася й на кілька хвилин вийшла на кухню, а тоді повернулася з півкілограмовою упаковкою виш­невого морозива та трьома виделками. Керол і Норма відмовилися від нього, тож вона почала ласувати морозивом, методично вибираючи з нього вишні.

Раптом Керол схопила виделку і приєдналася до неї.

— Гаразд, дай і мені трохи, поки ще не пізно. Ненавиджу, коли ти так робиш, Гізер. Вишні — найсмачніше, що є в цьому морозиві.

Норма принесла з кухні ще вина і, вдаючи неабияку радість, підняла келих:

— За кілера! Я хочу за це випити! Шкода, що ця ідея не спала мені на думку, коли Вільямсон проголосував проти мене як партнера компанії. А як не брати до уваги варіант з убивством, — вела далі Норма, — можна розглянути й побиття. У мене є клієнт-сицилієць, який за п’ять сотень може влаштувати побиття колісними ланцюгами.

— Колісні ланцюги за п’ять сотень? Це інтригує. Цьому хлопцеві можна довіряти? — поцікавилася Керол.

Норма впіймала гострий погляд Гізер.

— Я все бачу, — мовила Керол. — Що тут коїться?

— Треба не втрачати здорового глузду, — сказала Гізер. — Нормо, я не думаю, що ти допомагаєш Керол, підживлюючи її гнів, нехай і жартома. Та навіть якщо це жарт, Керол, тобі варто зважати на майбутній перебіг подій… Якщо протягом наступних кількох місяців із Джастіном трапиться якесь лихо — будь-яке, — передусім підозрюватимуть тебе. Тут без винятків. Мотиви, твій норов…

— Мій — що?

— Гаразд, висловлюся інакше, — мовила Гізер. — Ідеться про твою схильність до імпульсивних дій, внаслідок чого ти…

Керол роздратовано труснула головою і відвернулася.

— Керол, треба дивитися правді у вічі. Ти спалахуєш, мов іскра, і це не секрет ані для тебе самої, ані для нас, ані для твого оточення. Тож адвокатові Джастіна буде легко продемонструвати це в суді.

Керол мовчала, а Гізер вела далі:

— Я хочу сказати, що твоя позиція дуже хитка, і якщо хтось спробує «розібратися» з Джастіном, тебе позбавлять адвокатської практики.

Знову мовчання. Нижні поліна в каміні вигоріли, і верхні з грюкотом зсунулися вниз. Ніхто не підвівся, аби їх підправити чи докинути нових дровин.

Норма грайливо підняла в повітря ганчір’яну ляльку і проспівала:

— Кому шпильок? Безпечних, законних шпилечок?

— Може, хтось порадить гарні книжки на тему помсти? — запитала Керол. — Скажімо, із серії посібників «Зроби сам»?

Норма й Гізер заперечно похитали головами.

— Гм, то це перспективна ніша, — зауважила Керол. — Може, мені варто взятися до написання такої книги з прикладами із власного досвіду?

— У такому разі оплату за послуги кілера можна списати як виробничі витрати, — зауважила Норма.

— Якось я читала біографію Девіда Ґерберта Лоуренса, — мовила Гізер, — і пригадую жахливу історію про те, що його вдова Фріда не взяла до уваги останнє бажання чоловіка. Вона замовила кремацію його тіла, а тоді залила попіл цементом.