«Він сказав мені, це буде мій перший урок», — несподівано пригадала Бріда. Сила, яка оберігала її, була з нею поруч, бо вона вірила в неї. Вона почала відчувати втому після стількох годин напруги. Почала знову розслаблюватись і з кожною хвилиною відчувала себе все більше захищеною.
Вона має віру. А віра не дозволить їй знову уявити собі, що ліс кишить скорпіонами та зміями. Віра підказує їй, що її янгол-охоронець не спить і пильно оберігає її.
Вона знову прихилилася до скелі й сама не помітила, як заснула.
Коли прокинулася, вже був день, і сонце осяяло все навкруги. Вона трохи змерзла, її одіж була брудною, але душа раділа. Вона перебула всю ніч у лісі, сама-одна.
Пошукала поглядом Мага, хоч і знала, що не побачить його. Він, певно, блукає лісом, намагаючись «увійти в контакт із Богом» і, можливо, також запитує себе, чи та дівчина, яка прийшла до нього учора ввечері, знайшла в собі мужність засвоїти перший урок Традиції Сонця.
— Я дещо довідалася про Темну Ніч, — сказала вона, звертаючись до лісу, який тепер мовчав. — Я довідалася, що пошук Бога — це Темна Ніч. Що Віра — це Темна Ніч. А що тут, зрештою, дивного? Кожен день для людини — як темна ніч. Ніхто не знає, що з ним відбудеться наступної хвилини, але навіть за таких обставин люди йдуть уперед. Бо вони мають Віру.
А може, вони просто не розуміють, яку таємницю приховує в собі кожна наступна секунда. Але це не має щонайменшої ваги — важливо знати те, чого навчилася вона.
Що кожна мить життя формується вірою.
Що вона сама може населити її або зміями та скорпіонами, або силою, яка її захистить.
Що віру годі пояснити, бо вона — Темна Ніч. І тільки від неї залежить, прийняти її чи ні.
Бріда подивилася на годинник і побачила, що вже не так рано. Їй треба встигнути на автобус, проїхати три години й вигадати якісь переконливі пояснення для свого коханого. Адже він ніколи не повірить, що вона провела всю ніч сама-одна в лісі.
— Традицію Сонця опанувати нелегко! — прокричала вона, звертаючись до лісу. — Мені самій доведеться стати для себе Наставницею, а я сподівалася зовсім на інше!
Вона подивилася згори вниз, побачила далеке село, подумки прокреслила свій шлях через ліс і рушила туди. Але спершу знову обернулася до скелі й прокричала голосом веселим і розкутим:
— Я хочу ще одне вам сказати. Ви чоловік дуже цікавий!
Обпершись спиною на стовбур старого дерева, Маг побачив, як дівчина зникла в лісі. Він знав про її страх і чув, як вона кричала вночі. У певну хвилину він навіть хотів підійти до неї, обняти її, захистити від страху, сказати, що їй не треба кидати такий виклик силам природи.
Але він радий, що так не зробив. І гордий, що ця дівчина, навіть зі своєю притаманною людині молодій розгубленістю, гідна бути його Іншою Частиною.
У центрі Дубліна є книгарня, де продають найвідоміші трактати з окультних наук. Про цю книгарню ніколи не писали ані в газетах, ані в журналах — люди приходять сюди за рекомендацією інших, і книгар задоволений, бо його публіка складається з покупців добірних і добре обізнаних у темі, якою вони захоплюються.
Але навіть за таких обставин у книгарні завжди повно людей. Після того як Бріда наслухалася про неї чимало розмов, вона дістала адресу у професора курсу астральних подорожей, який відвідувала. Одного вечора, після роботи, пішла туди й була зачарована книжками й атмосферою, що там панувала..
Після того вона завжди, коли мала вільний час, ходила туди подивитися на книжки — лише подивитися, бо всі вони були завезені з-за кордону й дуже дорогі. Вона мала звичай гортати їх одну за одною, роздивляючись малюнки та символи, які знаходила в окремих томах, й інтуїтивно відчуваючи, як пульсує все це нагромаджене знання. Вона стала набагато обережнішою після досвіду, пережитого з магом. Іноді вона навіть дорікала самій собі за те, що наважується прилучатися лише до того знання, яке могла зрозуміти. Відчувала, що втрачає щось дуже важливе в цьому житті, що в такий спосіб її досвід весь час повторюватиметься. Але їй бракувало мужності змінитися. Їй треба було знати той шлях, яким вона йде; тепер, коли вона пізнала Темну Ніч, вона знала, що не хоче просуватися вперед, заглиблюючись у неї.