- Ваша Величн╕сть, Древн╕й лицар зараз збер╕га╓ться в головн╕й зал╕. Перевозити його в трюм╕ було б святотатством, тим б╕льше у присутност╕...
- Знаю-знаю: у присутност╕ церкви варто тримати язик за зубами ╕ трич╕ подумати перед тим, як все одно промовчати. Ну показуй цього перв╕сного лицаря.
- Прошу за мною. - з поклоном Кайя пройшла вперед ╕ повела королеву назад на поверхню острова.
Древн╕й лицар виявився к╕стяком велико╖, нав╕ть у пор╕внянн╕ ╕з небесними лицарями, бойово╖ машини. Одразу ж кидалися в оч╕ непропорц╕йно довг╕ верхн╕ к╕нц╕вки, як╕ лише умовно можна було назвати руками. Судячи ╕з подряпин на п╕длоз╕, в╕н мав би важити втрич╕ б╕льше за нормального лицаря, от т╕льки навряд чи хтось ╕з людей наважиться п╕лотувати такого монстра. Кожен п╕лот, с╕даючи в лицаря, змушений терп╕ти величезне навантаження, через що середня тривал╕сть нав╕ть спок╕йного польоту не перевищу╓ п╕вгодини. Час же активних д╕й н╕коли не перевищував десяти хвилин. Але нав╕ть такого короткого пром╕жку часу було достатньо, аби схилити чашу перемоги на св╕й б╕к. Що ж мало в╕дбуватися п╕д час роботи цього чудовиська - важко було нав╕ть уявити.
Раптом по всьому острову розлет╕вся звук сирени.
- Що? Невже напад? - одразу ж оживилася Кайя, скидаючи з себе накидку корол╕всько╖ гвард╕╖, щоб та не сковувала рухи.
- Цього сл╕д було оч╕кувати. Орден ╕ так дав нам забагато часу, щоб п╕дготуватися.
- Пробачте, Ваша Величн╕сть, але Вам доведеться пройти в укриття. - одразу ж звернулася до королеви лед╕ Майя - няня юно╖ правительки.
- Знаю-знаю. Зараз п╕ду. Будь обережна, Кайя. Ти у нас зараз ╓дина лицар.
- Неодм╕нно, Ваша Величн╕сть. - вклонилася королев╕ Кайя, ╕ чимдуж кинулася до свого лицаря.
Ангар, що призначався для цих потужних машин, сильно в╕др╕знявся в╕д будь-якого ╕ншого техн╕чного прим╕щення перш за все сво╓ю чистотою. Тут все завжди повинно бути готовим до прийому високих гостей. Та й негоже тримати головну силу корол╕вства у якомусь гараж╕ або трюм╕. Скидаючи на ходу зайвий одяг, Кайя виб╕гла на галерею, що п╕дковою опер╕зувала гн╕зда небесних лицар╕в ╕ з розгону стрибнула в ╓диний наявний тут кокон лицаря. Той миттю уп╕знав свою ╕мпульсивну хазяйку ╕ слухняно ув╕брав ╖╖ в себе. Минуло секунд десять, поки по поверхн╕ яйця проб╕гли бриж╕. Щось велике ворушилося всередин╕, н╕би намагаючись пробити еластичну ст╕нку. Нарешт╕ велетню це вдалося ╕, долаючи оп╕р прорвано╖ пл╕вки назовн╕ з перекатом вивалився сам небесний лицар. Саме ця десятиметрова ╕стота була зараз ╓диним захистом королеви перед нев╕домою загрозою.
П╕дхопивши ╕з п╕рам╕ди поруч меч, Кайя випустила з╕ стегон робота довг╕ пушист╕ хвости глайдер╕в ╕ ╓диним рухом в╕дштовхнулася в╕д п╕длоги, вилет╕вши прямо у в╕дкритий люк. Надвор╕ було темно, ╕ тут нав╕ть Небесний лицар не мав перевагу над звичайними людьми, однак майже одразу остр╕в вилет╕в з-п╕д хмари ╕ м╕сячне сяйво осв╕тило поле битви, показавши ворога. Б╕лий небесний лицар наздоганяв остр╕в знизу, швидко скорочуючи дистанц╕ю. Часу було мало, тому Кайя вир╕шила спочатку зайнятися одним, поки гармати в╕двол╕кають другого. Б╕лий лицар на перший погляд здавався не таким серйозним суперником, щоб одразу ж вступати у б╕й: досв╕дчен╕ п╕лоти не рвуть ногами землю п╕д час приземлення. Спустившись перед ним, щоб в╕др╕зати йому шлях до палацу, Кайя по вс╕х правилах дуел╕ поставила меч перед собою ╕ на увесь остр╕в розлет╕вся ╖╖, дубльований лицарем голос:
- Ти напада╓ш на королеву Лашуру ╕з ╕мпер╕╖ Шатерей. Назви себе.
- Д╕алог неможливий. - почувся монотонний голос без будь-яких ╕нтонац╕й, ╕ лицар рвонув вперед, порушуючи ус╕ правила ведення бою.
- Ах ти ж... - т╕льки й встигнула вимовити Кайя, як перший же удар вин╕с ╖╖ за край острову й вона полет╕ла вниз.
Н╕чим не виразний, окр╕м свого хвоста небесний лицар виявився надто дужим ╕ швидким. Знову випустивши глайдери, Кайя вдруге набрала висоту ╕ з жахом побачила, що ворог уже б╕ля самого палацу. Розум╕ючи, що грати за правилами цей бо╓ць не збира╓ться, вона зробила те, на що ран╕ше н╕коли б не наважилася - напала на нього ззаду. Д╕вчина дуже довго в╕дпрацьовувала цей прийом ╕ була впевнена, що захиститися в╕н не зможе. Вклавши у св╕й удар всю свою швидк╕сть та силу лицаря, вона нанесла один ╓диний удар згори донизу, який мав би розрубати Б╕лого навп╕л. Вже на останньому десятку метр╕в стало зрозум╕ло, що ухилитися в╕н не встигне. Однак зам╕сть того, щоб бути знищеним, Б╕лий фактично вивернув руку соб╕ за спину, заблокувавши удар, ╕ водночас його хв╕ст п╕дс╕к ╖й ноги. Врятувало Кайю лише те, що вона не стала прибирати хвости ╕ зам╕сть пад╕ння на землю, просто в╕дштовхнулася подал╕, уникнувши такого близького контрудара. Вже знаючи, чого в╕д нього можна оч╕кувати, Кайя робила удар ╕ одразу ж в╕дступала, вивчаючи оборону Б╕лого. Схоже п╕лот непоганий бо╓ць, але у лицаря с╕в вперше. ╤ в╕н швидко вчиться! Кайя розум╕ла, що б╕й треба швидко зак╕нчувати, доки в╕н не вивчив ╖╖ прийоми. П╕лот не жал╕╓ н╕ себе, н╕ свого лицаря, швидко виробляючи ресурс. На що в╕н спод╕ва╓ться? Кайя могла б просто виснажити його, ╕ пот╕м взяти тепленьким, якби не... Часу на роздуми Б╕лий ╖й не дав. Неначе прочитавши ╖╖ думки, в╕н кинувся вперед, з кожним ударом в╕дкидаючи Кайю все дал╕ в╕д палацу.
А в цей час у головн╕й зал╕ королева спостер╕гала через в╕кно за двобо╓м велетн╕в.
- Ваша Величн╕сть! Що Ви тут робите?! - п╕дб╕г до не╖ молодий чолов╕к у ряс╕ церковника.
- О, лорд Улайт, вир╕шили подивитися на дуель?
- Це не дуель. - пояснив отець, намагаючись в╕ддихатися. - ╥х дво╓!
- Що?
Але пояснення були вже зайв╕. Вх╕дн╕ ворота пробив меч, а сл╕дом за ним у зал ввалився другий нападник. Високий ╕ широкоплечий, в╕н був зафарбований у син╕й кол╕р - ╕мов╕рно щоб приховати сво╓ справжн╓ забарвлення, а нав╕сн╕ елементи брон╕ спотворювали статуру, не дозволяючи його ╕дентиф╕кувати. Цей лицар був озбро╓ний б╕льш стандартно: щит та меч. Такий легко м╕г би просто розвалити увесь палац, але йому щось знадобилося саме тут, ╕ королева уже здогадалася, за чим в╕н прийшов. Точн╕ше - за ким.
Та не встиг в╕н п╕д╕йти на в╕дстань удару, як на нього ззаду навалився ще один велетень. Майже безбарвний, прикритий вир╕заними ╕з контейнер╕в шматками металу, в╕н виглядав жалюг╕дною парод╕╓ю на небесного лицаря, але це було дуже оманливе враження. Нав╕ть у такому вигляд╕ в╕н був небезпечний для Синього, повн╕стю руйнуючи його плани. Охопивши його руками, в╕н на мить затримав ворога, давши можлив╕сть королев╕ з╕ свитою покинути прим╕щення. Швидко отямившись Син╕й зум╕в скинути ╕з себе захисника ╕ п╕сля к╕лькох удар╕в той залишився лежати в зал╕ п╕д важкою тушею рел╕ктового лицаря. Так ╕ не знайшовши сво╓╖ ц╕л╕, Син╕й спробував вийти надв╕р, але не встиг зробити ╕ кроку, як в зал╕ щось загуркот╕ло, а напл╕чник Синього розлет╕вся на друзки. Зрозум╕вши, що нав╕ть лежачий суперник може бути загрозою, в╕н посп╕шив покинути прим╕щення, поки його не уп╕знали без прикриття.
Пом╕тивши, як ╕з палацу виб╕га╓ ще один лицар, Кайя нарешт╕ додумала свою здогадку - це був лише в╕двол╕каючий маневр. Ледве вона в╕двол╕клася, як черговий удар Б╕лого змусив ╖╖ в╕дступити ще дал╕. Другий ворог ут╕к, але Б╕лий в╕дступати не збирався.
- Потр╕бна допомога? - почувся в╕д палацу знайомий голос.
- Ханл╕! Що ти робиш в мо╓му лицар╕?! - розлет╕вся на увесь парк роздратований рик червоного лицаря, в якому можна було вп╕знати голос Кай╖.
- Королеву захищала. Що робимо з цим?
- Обережно! В нього хв╕ст справжн╕й а не декоративний!
- Зна... Ой!
Зайнят╕ розмовою, д╕вчата не встигли зреагувати на стр╕мкий рух Б╕лого. Залишаючи за собою вирви ╕ п╕дкидаючи землю в пов╕тря, ворог кинувся на Ханл╕, одним махом в╕друбивши ╖й руку, в як╕й та тримала таку ефективну в ближньому бою мортиру, ╕ водночас нан╕с потужний удар хвостом в груди лицаря, де сид╕ла його п╕лот. Але недосконала система запалювання спрацювала ╕з зап╕зненням ╕ постр╕л в╕дбувся вже тод╕, коли ╖╖ рука падала. Вт╕м, нав╕ть такий некерований снаряд нан╕с Б╕лому б╕льше шкоди, н╕ж Кайя за увесь час бою, роздробивши тому праву руку.