- Якщо в╕н такий всесильний та всезнаючий, то що йому в╕д нас насправд╕ треба?!
- Хот╕ла б я знати...
- Що тепер з╕ мною буде?! Я тепер назавжди така?!
- Навряд чи. ╤ припиняй уже пан╕кувати, бо в мене вже вуха в'януть в╕д тво╖х крик╕в.
- Я говорю нормально! Принаймн╕ намагаюся!
- Ясно. Десь я тут бачила напис "гучн╕сть"...
***
День Турн╕ру. Кульм╕нац╕я багатоденний старань та безсонних ночей. Момент, коли вир╕шу╓ться доля б╕льшост╕ молодих лицар╕в. Заздалег╕дь розставлен╕ в╕зири забезпечать глядачам найкращий ракурс, ретельно продумана програма не дозволить нудьгувати, а р╕зноман╕ття випробувань зац╕кавлять нав╕ть найб╕льш приск╕пливих вояк. ╤ головною родзинкою цього святкового пирога стане вона...
Л╕т╕я Поучан з нетерп╕нням чекала на той момент, коли ╖╖ побачать перш╕ особи великих держав. Вона давно точила зуб на м╕сце ведучо╖, але попередн╕ роки на цю роль пост╕йно обирали якихось вискочок. Такий шанс випада╓ раз у житт╕, ╕ кожен хот╕в зайняти сво╓ м╕сце п╕д сонцем. Зв╕сно, це ж не участь у Турн╕р╕, де треба б╕гати, змагатися, в╕дбиватися в╕д конкурент╕в ╕ просто намагатися не збезчестити сво╓ ╕м'я. Але цього разу вона таки видерла цю солодку посаду! У довг╕й боротьб╕ ╕з честолюбством аристократ╕в, вона раз у раз натякала ус╕м, що окр╕м не╖ ╕нших кандидатур на цю роль год╕ й шукати. Адже ведучий, це не просто оратор - це обличчя Турн╕ру, в╕д якого залежить усп╕х видовища. Та й загроза форс мажорних обставин, особливо у св╕тл╕ останн╕х под╕й, була як н╕коли високою. Ум╕ння к╕лькома словами повернути непри╓мност╕ на свою користь було саме т╕╓ю козирною картою, яка й подарувала ╖й честь в╕дкривати Турн╕р. Якби не це - вона б так ╕ залишилася у пам'ят╕ покол╕нь лише як талановитий орган╕затор. Тепер же ц╕ пихат╕ аристократи, налякан╕ можливою в╕дпов╕дальн╕стю за зрив заходу, сам╕ подарували ╖й ключ╕ до власного щастя!
До початку д╕йства залиша╓ться менше години. Вс╕ д╕юч╕ особи займають сво╖ м╕сця, обладнання перев╕рене й готове до використання, будь-як╕ неспод╕ванки виключен╕. Пора б уже ╕ сам╕й починати готуватися. Зайшовши у гардероб, вона ще раз ╕з задоволенням подивилася на сво╓ парадне вбрання.
Зшите ╕з чорного Карм╕нського шовку, вишита ср╕бною ниткою, це плаття лише в╕ддалено нагадувало шк╕льну форму, ╕ не менш в╕ддалено - строгу оф╕ц╕йну мант╕ю. Звужена в тал╕╖, ╕з рукавами-крилами та довгим подолом вона надавала ф╕гур╕ д╕вчини стрункост╕, ╕ п╕д час руху тягнулася за нею в пов╕тр╕ шлейфом, н╕би хв╕ст комети. Прикрас було м╕н╕мум: сережки та коль╓ - на б╕льше власних заощаджень уже не вистачило. Але й цього було достатньо, аби привернути увагу протилежно╖ стат╕. Для б╕льш близького знайомства було Хавон╕йське мереживо, яке прикривало вир╕з на грудях, залишаючи прост╕р для фантаз╕╖.
Це вбрання об╕йшлося ╖й в кругленьку суму, ╕ готувати його доводилося в умовах суворо╖ секретност╕, що також було непросто. Н╕хто не повинен був нав╕ть зап╕дозрити, що вона уже давно все продумала. А коли це зрозум╕ють - буде вже п╕зно. Вони просто змушен╕ будуть сприймати ╖╖ як р╕вну. Не буде б╕льше зверхн╕х погляд╕в! Не буде б╕льше непристойних пропозиц╕й та контракт╕в! Тепер вона сама обиратиме свою долю!
Скинувши ╕з себе абсолютно все, д╕вчина почала одягатися. Будь-яке ╕нше плаття под╕бного крою одягнути без сторонньо╖ допомоги практично неможливо: безл╕ч гачк╕в, шнур╕вок, ╜удзик╕в... Без пом╕чниц╕ не об╕йдешся, а значить ╕ секрет зберегти не вдасться. Однак майстер, у якого вона робила замовлення, ледве почувши, для чого це плаття призначено, запропонував ╖й випробувати одну дуже хитру заст╕бку, яка значно прискорювала процес, дозволяючи вдягнутися майже митт╓во. Пом╕чник майстра назвав ╖╖ дивним словом 'зм╕йка'. Спершу д╕вчина обурилася - носити на соб╕ якусь зм╕ю, та ще й привселюдно?! Але непорозум╕ння швидко вир╕шилося, щойно вона побачила цей винах╕д: дв╕ сплющен╕ металев╕ сп╕рал╕ йшли по сам╕с╕нькому краю тканини, ч╕пляючись одна за одну сплющеними д╕лянками. Спершу Л╕т╕я подумала, що така заст╕бка на н╕й одразу ж роз╕йдеться, але коли майстер запропонував ╖й спробувати цю штуку на м╕цн╕сть - сумн╕ви вмить випарувалися. Як би д╕вчина не намагалася, зламати заст╕бку ╖й так ╕ не вдалося. Лише протягнувши уздовж не╖ непом╕тний повзунок, можна було розвести кра╖ тканини. Винах╕д ╖й наст╕льки сподобався, що вона без вагань замовила соб╕ цю заст╕бку. Л╕т╕я нав╕ть хот╕ла залишити на переробку свою шк╕льну форму, щоб майстер п╕дшив ╕ ╖╖, та т╕льки грошей уже не вистачило.
Перш н╕ж вдягатися, сл╕д було п╕дготувати заст╕бку, як ╕ рекомендував ╖й майстер. Обережно пройшовшись по металев╕й сп╕рал╕ недогарком восково╖ св╕чки, Л╕т╕я к╕лька раз╕в провела повзунок по вс╕й його довжин╕, щоб змастити механ╕зм. Спершу б╕гунок тягнувся туго, хрип╕в ╕ пост╕йно заклинював. Лише пот╕м, коли все запрацювало як сл╕д, д╕вчина ув╕йшла в плаття, повн╕стю видихнула все пов╕тря й обережно потягнула повзунок догори. З тихим клацанням 'зм╕йка' запечатала д╕вчину всередин╕ вбрання. Заправивши б╕гунок п╕д складки тканини, Поучан ще трохи покрутилася перед дзеркалом. Заст╕бка зливалася з╕ ср╕бним в╕зерунком, над╕йно стягуючи кра╖ тканини не г╕рше за шнур╕вку корсету. Скоро, дуже скоро настане ╖╖ зоряний час!
Тепер сл╕д нанести легкий мак╕яж. Т╕льки обережно, щоб пудра не ос╕ла на плаття. П╕двести оч╕, поправити зач╕ску. Б╕льше н╕чого не треба, бо можуть пом╕тити завчасно. Капнувши соб╕ парфум на кист╕ рук та шию, вона накинула поверх плаття звичну учн╕вську форму ╕ в╕дправилася до Арени, де й буде проходити головна частина д╕йства. Йти було недалеко, однак з кожним кроком рухатися було все важче. Не тому, що верхн╕й одяг заважав, чи п╕д ним було надто жарко. Навпаки - ранкова прохолода все ще змушувала кирпатий носик мерзнути, а окуляри - запот╕вати. Але т╕ло поступово все менше слухалося сво╓╖ хазяйки. Спершу не було н╕чого особливого: прискорене серцебиття, стало трохи важче дихати... Усе це можна було списати на хвилювання. На п╕вдороз╕ т╕ло почало ломити, наче п╕д час застуди. Поучан дуже уважно сл╕дкувала за сво╖м здоров'ям, тому могла ╕з впевнен╕стю сказати, що це не хвороба. Невже хтось захот╕в з╕рвати Турн╕р? Невже хтось вир╕шив ось так зайняти ╖╖ м╕сце?! Н╕, нехай краще Турн╕р узагал╕ не в╕дбудеться, але вона свого доб'╓ться!
Прискоривши крок, д╕вчина з новими силами вирушила назустр╕ч натовпу. Поруч все част╕ше проходили учениц╕, а персонал Академ╕╖ ╕з заздр╕стю поглядав на них. Л╕т╕╖ здавалося, що ус╕ погляди зосереджен╕ саме на н╕й, ╕ в╕д цього щоки аж гор╕ли. Чи не в╕д цього? Зробивши вигляд, н╕би вона поправля╓ окуляри, д╕вчина торкнулася власного лоба. Так ╕ ╓ - температура зросла. ╥╖ отру╖ли? Не схоже, ╕накше б вона нав╕ть не вийшла з╕ сво╖х апартамент╕в. Чому ж вона себе так дивно в╕дчува╓?
- Що сталося, красуня? - знайомий солодкий голос поруч змусив д╕вчину здригнутися, а покладена на плече долоня - зац╕пен╕ти.
- Н╕чого, наставниця М╕зайя. Збираюся з думками.
- Як завжди суто формальна в╕дпов╕дь... Тоб╕ варто б╕льше уваги прид╕ляти в╕дпочинку, а то так ╕ потонеш серед сво╖х папер╕в та указ╕в.
- Дякую, наставниця М╕зайя, я подумаю над Вашою пропозиц╕╓ю.
- Подумай-подумай... А якщо надума╓ш - звертайся. У мене ╓ ц╕ла купа хороших ╕дей...
Останн╕ слова, сказан╕ прямо на вушко, мало не змусили д╕вчину с╕сти на землю. Пославши Л╕т╕╖ пов╕тряний поц╕лунок, наставниця юркнула у натовп, а д╕вчина ╕ще ц╕лу хвилину намагалася заспоко╖ти дрижаки по всьому т╕лу. Наставниця М╕зайя... Якщо подумати, то це д╕йсно могла бути вона. Ця г╕перактивна б╕сексуалка уже давно кинула на не╖ око, але щоб отак...
Вир╕внявши дихання, Л╕т╕я знову вирушила в дорогу. Через цю неспод╕ванку вона уже втратила к╕лька хвилин. Але тепер, знаючи, чого оч╕кувати, д╕вчина уже з новими силами почала себе накручувати на усп╕х. Н╕що не з╕рве Турн╕р! Н╕ потоп, н╕ в╕йна, н╕ нав╕ть п╕дступний план наставниц╕ М╕зай╖ не стане ╖й на завад╕! Б╕льше н╕яких затримок, н╕яких розмов, т╕льки робота!
На ходу роздаючи останн╕ ╕нструкц╕╖, Л╕т╕я швидко просувалася повз рекв╕зит для шоу. В╕дл╕к п╕шов на хвилини, тому затримок б╕льше бути не могло. Зайшовши за кул╕си, вона дозволила Лап╕с привести ╖╖ зач╕ску в порядок.