Выбрать главу
БІБЛІОТЕКА МІЖНАРОДНОЇ ШКОЛИ УКРАЇНІСТИКИ
СЕРІЯ «КІНЕЦЬ ТИСЯЧОЛІТТЯ»
БУ-БА-БУ
Тимчасово виконуючі обов'язки / Магістрів Г/ри в особах
Патріарха БУ-БА-БУ Юрія Андруховича (нар. 13. 3. 1960),
Підскарбія БУ-БА-БУ Олександра Ірванця (нар. 24. 1. 1961),
Прокуратора БУ-БЛ-БУ Віктора Неборака (нар. 09. 5. 1961).
зібрані з нагоди
СТОРІЧЧЯ
їхніх уродин,
яке виповнилося 9 травня 1994 року
від Різдва Христового
Львів, «Каменяр», 1995

Юрій АНДРУХОВИЧ. ВИБРАНІ КАВАЛКИ

І. ВІДЧИНЕННЯ БАЛАГАНУ: Вірші дитячо-юнацькі й подальші

2. САМІЙЛО НЕМИРИЧ ТА ІНШІ БАНДИТИ: Галерея почвар

3. ДЕЯКІ МАГІЧНІ ОКАЗІЇ: Суцільний тріллер

4. ПАТРІАРШІ ПОСЛАННЯ: Вірші з приводу та випадкові

***

«Уважаємі люди! Мною винайдено множество інтересних предметів, а также зілля і цєлєбниє трави! В ранній юності зо мною бесідував дух молодого Ломоносова, в результаті чого я гойте стою перед вами, такой хароший і нелукавий. Хто желає познакомиться ближе, той може. Хто не желає, той хай уходить поскоріш, бо я такий, що й футс-гендс поламать могу ні за гріш! І не нада тут своїм рилом торгувати, місце занімати. Он є нормальні люди, їм я гойте другом буду. Бо я такой – шо да, то да, любіть мою задницю, господа! Тепер по порядку о моїх авторських проектах, о моїх чудотворних, бляха, рецептах. Порошок для визивання рвот, поносів, кровоточеній, мученій і обмороків, тоїсь памороків. Інгредіентс: чорне кофе, водка «Столичная», конський пот, хребет ящірки-саламандри кручений, дишель в рот, стікло товчене, яд зміїний, уксус, або ж оцет, – що кому більше нравиться, – плюс людського м'яса немного, бодай пінцет! Ідеальне срєдство, коли вас не люблять, блядь. Іспользують розвідки всіх западних стран, тільки в нас не іспользує дурний Іван! А ви звідси топайте, як не інтересно, зер шлехт, ту бед, бо ненароком можу розбити череп або, цум байшпіль, поламати хребет!»

Монолог зазивальника перед входом до буди

(«Рекреації»)

ВІДЧИНЕННЯ БАЛАГАНУ: Вірші дитячо-юнацькі й подальші: попурі на вільні теми

============================================
***

Я міг би гнати тепле стадо –

мене б життя кудись несло,
або пізнав би легко й радо
просте корисне: ремесло.
І так лічив би добрі днини,
а дзиґарі з високих веж
мене хвалили б щогодини:
«Ти мудро й праведно живеш,
якщо живеш, якщо живеш!»
А я – не той, бо родом з райдуг
і я махнув на похвали –
мене ви знаєте як зайду,
а все ж зовете за столи!
Адже в мені бринить як свято
земних історій вічний рух:
про серце, вірне і завзяте,
про творче диво теплих рук,
про незугарне і прегарне,
про сонний сад і жах темниць,
про дівчину з очима сарни,
що виросла в краю суниць,
про двоголосся неба й хліба,
коли у небі віщий птах,
коли духмяна груша липня
в листках повисне і в літах,
а я повім коханій так:
ти – достеменна як сльоза
найтонша лагідна лоза
ти – океан для корабля
розкішна маревна земля
ти – і колиска і труна
найчарівливіша струна
в тобі живе моя луна
моя небесна борозна
я – просто пісенька твоя
моє світило золоте
холодний і бездарний я
коли без тебе все не те
і світ як плід у нас надвоє
аж ми ласуємо обоє.
***

Агов, мої маленькі чортенята!

З-під свити я вас випущу на світ –
туди, де кров з любов'ю черленяться,
де пристрастей і пропастей сувій...
Я – ваш отець, тож будьте мені вірні!
(які невірні рими в голові!),
але коли до серця входять вірші –
прекрасні, наче крила голубів,
які тоді надії!..
З риторик і поетик академій –
гайда на площу, як на дно ріки!
Підслухані у вирі цілоденнім,
ті рими – вчителям наперекір
(у вчителів, здається, перекір)!
Або в поля, як на зелену прощу –
читати вірші травам і вітрам!..
І постарайтесь, я вас дуже прошу,
щоб явір тихі сльози витирав,
щоб небо, нахилившись, наслухало,
щоб завше був натхненний соловій...
Хвалу воздавши часові зухвалу,
звірят і пастухів благословіть!..
Отож, – на світ, за діло – чарувати!
Агов, мої маленькі чортенята!
(Відірвіться від їдла, як від глини глевкої, гляньте в небо, а потім на землю – левкої... )
***

У нього палка потреба,

у нього жадання слізне:
окраєць нічного неба
піймати у фокус лінзи...
Бо він живе на горищі,
а там сутерени вищі: