– Чому люди Їдуть на Захід?
– Може, ти хотів дізнатися, чому люди покидають рідні місця?
– Хіба це не те саме?
– Ні. На Захід, в кожному разі тепер, Їдуть за грошима. А рідні місця покидають, тому що якась зла сила зганяє з рідних місць. Якщо людина поїхала і не вернулася, то її було зігнано, або вона від народження – перекотиполе, а якщо поїхала і вернулася, то маємо щось на зразок чумакування. Тут діє закон співвідношення ближнього і дальнього світів.
– Що таке ближній світ?
– Ближній світ – це найперше світ, з якого ти вийшов, у якому ти ріс. Твоя мама, батько, родина, родичі, рід і т. ду; хата, сад, подвір'я, околиця, місцина і т. д.; пахощі квітів, шумовиння злив, рипіння Різдвяного снігу, Великодні крашанки, Зелені свята, ласощі і т. д.; друзі, вчителі, дівчата... Ближній світ – це світ довкола тебе від самих твоїх початків, який обростає твоє життя концентричними колами, як стовбур. Хоча ти й успадковуєш його, як гілка, яка проростає на цьому стовбурі. Ближній світ належить тобі і роду, це все справді дуже нагадує дерево, де все – з одного коріння, хоча й немає двох однакових гілочок. На початку все в одному – в матері – весь світ з усіма складниками. Потім відбувається перетікання і відокремлення.
– Виходить, ближній світ – це щось стале, він потребує фіксованості?
– Так, але коли ростеш у кочовиську, природа не стане тобі рідною. Природа, земля, краєвид, річка, ставок, сад, околиця...
– Але ж були і кочові народи?
– Де вони тепер? І біда в тому, що вони не зникли безслідно, а розчинилися. Ї цей кочовий вірус дає себе знати. Таким чином, головні складові ближнього світу – родина в системі родового дерева плюс осідлість.
– Які ознаки ближнього світу?
– Творення своєрідної культури як запоруки гармонії людини і світу саме в даному місці землі, «рослинність».
– Які ознаки дальнього світу?
– Кочівництво, «тваринність».
– Єгова – бог якого народу?
– Кочового, якому обіцяна і дарована земля.
– Цікавим з цієї точки зору виглядає месіонерство.
– Так, слуги бога кочівників сповняють свою місію релігійного кочівництва. Поглянь на цих новоявлених американських проповідників. Що вони загубили на Україні? І що вони тут проповідують у той час, коли нас перетворюють на сировинний додаток до Заходу і на світове звалище всілякої отрути? Звідки вони взялися? Хто вони з походження? Нащадки емігрантів, які знищили, споїли індіанців, зігнали їх у резервації, наповнили «відкриті» землі рабством, потім самі ж стали провадити кампанії за свободу людини. Понабудовували автобани для своїх машин, міста для своїх машин, екрани для своїх машин, знімають фільми про свої машини. І кочують туди-сюди – де більше платять. Вони хочуть нас навчити віри в Бога? Якими аргументами? Наш Бог дасть вам багато авт і баксів? Вони хочуть вирвати нас з корінням, засіяти нашу землю мікі-маусами і поливати кока-колою. Ось їх Бог. Хіба це вже не видно? Хіба не це видимий результат приходу Америки на наші терени? Америка зіткана з дальнього світу. Всі, кого було вирвано з коренем, – найліпший матеріал для американізації. Долар – їх віра. Я не вірю їм ні на стільки.
– Але ж вони такі приємні, усміхнені, пахучі. У них такі гарні зуби.
– Куди зникає їхня посмішка, коли їм чогось починає бракувати? Наприклад, коли починають зростати ціни на нафту? Вони тоді посилають війська на Близький Схід приводити арабів до порядку. Бачиш, як воно все складається докупи: Єгова – бог кочівників, яким дарована земля обітована, земля ця збільшується до розмірів усієї Землі, колишні варвари, проваджені під знаменами кочуючого бога, засновують на американських землях кочовий конгломерат – таку собі нову Золоту Орду – Сполучені Штати, які, до речі, підтримують саме землю обітовану в боротьбі з ісламським фундаменталізмом, араби ж сповідують житя ближнім світом.
– Ніби вони не кочовий нарід з походження... Ти так складно все це пояснюєш. Справа проста, як чобіт. Араби мають нафту, американці її купують, та й не лише американці. Якщо ціни на нафту ростуть, американцям тотально це не подобається, бо майже кожен має авто. Їх бог – це гроші. А гроші – це математика, цифровий облік суспільних стосунків. Ось предмет – ось його цифрове, тобто грошове вираження. Головне, щоб усе було більш-менш за правилами. Про це має дбати розумна держава – податки, штрафи, поліцаї і т. д. і т. п. А релігійні організації дбають про мораль – що добре, що погано. Але вони теж є частиною тих проклятих суспільних відносин, теж послуговуються грошима, тому і займають
своє окреме місце в суспільстві, а не над суспільством. Нічого ліпшого люди поки що не вигадали. – Отже, гроші також ознака дальнього світу.
– Особливо, якщо це долари.
– Виходить, якщо я хочу жити за моделлю – так можна сказати? – ближнього світу, я повинен триматися подалі від грошей, особливо, від доларів?
– А чого ти так вчепився цього ближнього світу?
– Ось тобі приклад. Для кожного ближній світ починається в родині – чи потрібні в родині грошові розрахунки?
– Якщо я позичив у батька гроші, я зобов'язаний їх йому повернути.
– Чи є ці розрахунки стосунками між батьком і сином? Чи вони є стосунками між позичальником і позичаючим? Чи не означає це, що грошові стосунки в родині – не родинні за своєю природою. Уяви собі, мати годує немовля молоком зі своїх грудей і записує дитині борг на майбутнє в особливий зошит за годування. Або вчить її мови, або заспокоює вночі... Де тут гроші? Чи може це лише тваринні стосунки? Коли вона вчить дитину молитві, коли розповідає казки... Що це? Покладання капіталу в банк під проценти?