Орест запропонував Леандрові повернутися й чекати під дверима. Леандр кивнув і доторкнувся до Орестового плеча. Майже боячись, вони разом пройшли до дверей кімнати й стояли там мовчки, уважно дослухаючись до кожного звуку, що долинав ізсередини.
Слова вдячності
Багато в чому цей роман базується на моїй уяві й не містить ніяких фактів, підтверджених писемними джерелами. Взагалі, деякі персонажі та багато подій, що є в «Будинку імен», не зустрічаються в жодній із попередніх версій описаної мною історії. Але головні герої – Клітемнестра, Агамемнон, Іфігенія, Електра й Орест – як і сюжет оповіді походять із Есхілової «Орестеї», Софоклової «Електри» та Евріпідових трагедій: «Електра», «Орест» і «Іфігенія в Авліді».
Я дуже вдячний багатьом перекладачам цих п'єс, головним чином, Девідові Ґрене, Ричмонду Латтимору, Роберту Феклзу, В. Б. Стенфорду, Анні Карсон, В. С. Мервіну, Жанет Лембке, Девідові Коваксу, Філіпові Веллакотту, Джорджу Томсону і Роберту В. Корриґану.
Також, я висловлюю вдячність своєму агентові Пітеру Стросу; Катріоні Кров, Робінзонові Мерфі й Едові Малхоллу, котрі читали цю книгу, коли я ще над нею працював; Наталі Хейнс і Едит Холл; Марі Монт із «Penguin» у Сполученому Королівстві; Ангелі Роан, як завжди; а також, Нану Ґрехему і Деніелу Лоеделу з «Scribner» у Нью-Йорку.
Осуджена, зневажена, проклята богами, віру в яких вона давно втратила, Клітемнестра розгортає перед нами трагічну сагу, яка привела її до такого рішення. А Колм Тойбін, зі свого боку, привносить у стародавню історію, яку оповідає, сучасні почуття і мову та змушує нас не тільки повірити, що Клітемнестра права, але й гаряче їй співчувати.
Найбільш обдарований письменник свого покоління, котрий наділений владою поєднання протилежностей і розумінням найглибшої любові.
Якби зараз ішлося про письменника, котрий би перевершував талантом Колма Тойбіна, я навіть не знаю, хто б це міг бути.
У прозі Тойбіна немає ні раптових спалахів, ні позірного блиску, є тільки ненав'язлива виваженість, глибинна інтелігентність і незрівнянна здатність співчувати, що майже шокує свосю проникливістю.
[Тойбін мас] надприродну здатність до майстерного творення нестандартної прози, наділяючи звичайну оповідь надзвичайної сили емоціями.
Проза Тойбіна — елегантна у своїй простоті та складна за емоційним наповненням і почуттями, що їх вона викликає у читача. Його заглибленість у тему вражає і межує з безжальністю.