Завзято проклинаючи всіх, хто в нього не вірує, крутій обіцяє царство небесне кожному, хто його послухає. Він нічого не пише — з огляду на свою неосвіченість; говорить дуже мало — бо не відзначається розумом; робить ще менше — бо не наділений ні силою волі, ні фізичною міццю, і кінець кінцем, увірвавши терпець представникам влади, яким обридли його бунтівничі промови, хоч він і проголошував їх вельми рідко, пророк-шарлатан дозволяє розіп’ясти себе на хресті, перед тим переконавши пройдисвітів, які до нього приєдналися, що кожного разу, як вони його покличуть, він являтиметься їм з небес у вигляді ритуального хліба, який вони мають з’їсти. Молодика закатували, він не вчинив опору. Його вельмишановний Тато, отой вишній Бог, якому він зухвало нав’язався в сини, не подав йому найменшої допомоги, й сердегу спіткала лиха доля, як і двох злодіїв, чиїм поводирем йому випало бути в останні хвилини свого земного життя.
Його прибічники зібралися на раду. «Ми пропали, і всім нашим надіям кінець, — сказали вони, — якщо ми не зуміємо врятуватися завдяки якомусь блискучому ходу. Підпоїмо варту, яка стереже Ісуса; викрадемо його тіло, а потім пустимо чутку, що він воскрес. Це певний засіб; якби нам пощастило домогтися, щоб люди повірили в це ошуканство, наша нова релігія стане на міцний підмурок і швидко пошириться; вона запанує в усьому світі. Нумо за діло!» Задумано — зроблено. Скільком шахраям відчайдушна зухвалість допомагала досягнути успіху! Отже, тіло викрали; кілька роззявляк, жінок та дітей повірили тоді в чудо, наскільки було можливо, але ж у тому самому місті, де відбулися такі грандіозні дивовижі, у місті, забарвленому кров’ю Божою, ніхто не захотів увірувати в цього бога, ніхто до нього не навернувся. І навіть більше: та подія заслуговувала стільки уваги, що жоден тодішній історик не визнав за потрібне згадати про неї. Лише учні ошуканця вирішили здобути вигоду зі свого трюку, але не відразу, а згодом.
Так вони вирішили, так і вчинили, лише через багато років скориставшися зі своєї хитромудрої витівки, коли почали споруджувати на ній хистку будівлю своєї непривабливої релігії. Будь-які переміни людям до вподоби. Їм остогид деспотизм імператорів, революція витала у повітрі; до тих шахраїв почали прислухатися, і їхнє вчення стало швидко розповсюджуватися — так буває завжди, коли історія звертає на хибний шлях. І незабаром на зміну олтарям Венери та Марса прийшли олтарі Ісуса й Марії; було опубліковано життєпис самозванця, і цей банальний роман знайшов своїх наївних читачів; Ісусові приписали сотню висловлювань, яких він і на думці не мав говорити; кілька з його недоладних реплік стали підвалинами нової моралі, а що нову релігію проповідували насамперед убогим, то милосердя стало найголовнішою чеснотою цієї моралі. Виникли дивні обряди, названі таїнствами, найганебнішим і найогиднішим з яких є те, коли священик, заплямований безліччю гріховних діянь, наділяється, проте, владою за допомогою кількох заклинань і фокусів перетворювати кусень хліба в тіло Христове.
Нема підстав сумніватися, що якби проти цього негідного культу застосовували лише ту зброю, на яку він заслуговує, тобто зневагу, він би на самому своєму початку згинув без сліду. Але деяким йолопам забандюрилося переслідувати його прибічників, і внаслідок гонінь він швидко набрав силу — так одвіку ведеться в людському суспільстві. Хай би навіть сьогодні спробували виставити його на посміх — і він упаде. Спритний Вольтер ніколи не застосовував проти нього іншої зброї, і це чи не єдиний письменник, який може похвалитися тим, що за ним пішло багато новонавернених. Одне слово, Ежені, ось вам історія нашого Бога й нашої релігії; міркуйте, якого ставлення заслуговують ці байки, і вирішуйте, чого вони варті.
ЕЖЕНІ. Я не маю труднощів з вибором. Я зневажаю всю цю пусту маячню, і Бог, у якого я вірувала внаслідок душевної слабкості чи то невігластва, тепер уселяє мені тільки жах і відразу.
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Поклянися більше ніколи про Нього не думати, ніколи Ним не перейматися, ніколи не звертатися до Нього помислами, хай би що там з тобою сталося; поклянися, що забудеш про Нього до кінця твоїх днів.