ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Божественна дитино, поцілуй мене тисячу й тисячу разів!.. Дай мені твого язичка… як приємно вдихати твій любострасний подих, розпалений вогнем жадання!.. О… Я й сама доходжу!.. О, мій брате!.. Благаю тебе, допоможи мені закінчити!..
ДОЛЬМАНСЕ. Так, так, шевальє… Так, так, лоскочіть свою сестру, лоскочіть!..
ШЕВАЛЬЄ. Я волію встромити їй прутня. Він у мене досі стоїть.
ДОЛЬМАНСЕ. Ну гаразд, устромляйте, а мені підставте вашу гепу: я наколю вас, поки ви творитимете цей любострасний акт кровозмішання. А тим часом Ежені запхає мені оцього штучного члена. Рано чи пізно їй доведеться виступати в усіх ролях під час розпусних любощів, і треба, аби вона вже тепер здобувала практику, закріплюючи теоретичні знання, почерпнуті з наших уроків, щоб потім однаково успішно могла робити все.
ЕЖЕНІ. (невміло хапаючи штучного члена). О, залюбки! Я ніколи не відмовлюся, коли йтиметься про мою участь у розпусних ігрищах! Віднині — це моя єдина релігія, єдині правила моєї поведінки, єдині підвалини всіх моїх вчинків. (Застромляє Дольмансе штучного члена.) Правильно я зробила, любий учителю? Ви мною задоволені?..
ДОЛЬМАНСЕ. Чудово!.. Бігме, мала пустунка настромила мене, мов чоловік! Добре! Ось тепер ми майже ідеально сплелися всі четверо. Лишилося розпочати гру.
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. О, шевальє, я в нестямі, я помираю!.. Мабуть, ніколи не звикну я до солодких поштовхів твого чудесного прутня…
ДОЛЬМАНСЕ. Прокляття! Скільки втіхи дає мені ця чарівна гепа!.. О, трахайтеся, трахайтеся, спустімо разом усі четверо!.. Клятущий Боже! Я конаю!.. Я випускаю дух!.. Ох, за все моє життя мені не було так любо! Ти вже випустив сім'я, шевальє?
ШЕВАЛЬЄ. Подивися на оцю запінену пуцьку і сам скажи.
ДОЛЬМАНСЕ. Ох, друже, як шкода, що це добро пролилося не в мою гепу!
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Спочиньмо, бо я ледве жива.
ДОЛЬМАНСЕ (цілуючи Ежені). Ця чарівна дівчина трахнула мене, наче бог Пріап.
ЕЖЕНІ. Сказати правду, я й сама спізнала насолоду.
ДОЛЬМАНСЕ. Якщо ти розпусник, ти не повинен знати жодних обмежень, ну а якщо йдеться про жінку, то їй слід примножувати втіхи навіть поза межі уявного.
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Я помістила п'ятсот луїдорів у одного нотаря, заповівши їх тому, хто навчить мене пристрасті, якої я ще не знаю, і хто зумів зіграти зі мною в розпусну гру, в яку я досі не грала.
ДОЛЬМАНСЕ. (Відтепер співрозмовники, привівши себе до ладу, тільки розмовляють.) Це химерна ідея, і я приймаю ваш виклик, але сумніваюся, пані, що незвичайне прагнення, яке ви плекаєте, має стосунок до витончених утіх, які ви щойно пережили.
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Я вас не зовсім розумію.
ДОЛЬМАНСЕ. Бачте, я не знаю нічого зануднішого, аніж гратися в пуцьку, і коли бодай один раз людина спізнала насолоду в гепі, я не вірю, щоб вона змогла думати про щось інше.
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. А нащо зрікатися давніх звичок? Людина мого складу прагне, щоб її грали всюди, де можна, і хай там у яку частину мого тіла проникає чоловічий інструмент, мені любо відчувати його в собі. Одначе я з вами згодна і готова заявити в присутності усіх хтивих жінок, що насолода, яку наша сестра переживає, коли її трахають у задній прохід, завжди перевищує ту, якої вона заживає, коли обробляють їй передок. Нехай про це спитають у будь-якої європейської жінки, котра не нехтує обидва способи: врочисто стверджую від їхнього імені, що немає жодного порівняння, і тій, котра спізнала задньої втіхи, дуже важко буде погодитися на те, щоб її знову грали спереду.
ШЕВАЛЬЄ. Я дотримуюся іншої думки. Я завжди погоджуюся на все, що мені пропонують, але мої вподобання чітко визначені: по-справжньому я люблю в жінках лише той олтар, який спорудила для нас природа, щоб ми йому поклонялися.
ДОЛЬМАНСЕ. Та це ж гепа — і тільки вона! Ти як слід вивчи закони природи, мій любий, і переконаєшся, що вона ніколи не вказувала нам на інші олтарі поклоніння, крім дірочки заднього отвору Вона дозволяє нам ходити й іншими шляхами, але рекомендує лише цей. Нехай мене чорти візьмуть, та якби в її наміри не входило, щоб ми протикали задниці, то хіба вона пристосувала б так точно діаметр цієї дірочки до діаметра наших членів? Хіба цей отвір не круглий — так само, як і вони? Треба бути справжнім ворогом здорового глузду, аби уявити собі, що овальний отвір може призначатися для круглісіньких членів! Наміри природи очевидні з огляду на цю кричущу невідповідність: у такий спосіб вона явно дала нам зрозуміти, що потворні жертвоприношення крізь цю частину тіла, сприяючи розмноженню людського роду, яке вона лише терпить, дуже й дуже їй не до вподоби. Але продовжимо наші лекції. Щойно Ежені близько ознайомилася з високою містерією виверження сперми та жіночих соків; тепер я хочу, щоб вона навчилася спрямовувати ці потоки.