Розгляньте, як збудоване його тіло, і ви побачите, що він дуже відрізняється від тих чоловіків, яким це вподобання не притаманне. Сідниці в нього будуть біліші й заокругленіші, жоден жмутик волосся не затінює олтар втіхи, внутрішність якого обтягнута тоншою і чутливішою до лоскотливих доторків плівкою й дуже нагадує внутрішню будову жіночої піхви; характер такого чоловіка теж помітно відрізняється від характеру інших чоловіків, він у нього м'якший, податливіший; у ньому ви знайдете майже всі вади і всі переваги характеру жіночого, навіть прояви власне жіночої слабкості; усі такі чоловіки наділені жіночими химерами, а деякі й жіночими рисами. То хіба можливо, аби природа, отак уподібнюючи їх до жінок, могла дратуватися, коли вони проявляють чисто жіночі вподобання? Хіба не очевидно, що це зовсім інша порода чоловіків, і природа створила їх такими з очевидним наміром поменшити масштаби людського розмноження, бо різке зростання людського племені їй явно не до смаку?.. О, люба Ежені, якби ви знали, як то приємно і любо, коли товстий прутень пропихається нам у зад! Коли, занурившись туди по яйця, він тремтить і вібрує від палкої хоті! Коли, подавшись назад і майже вийшовши назовні, він знов поринає по саму шерсть! Ой ні, ой, не існує у світі втіхи, яка могла б зрівнятися з цією: це втіха філософів, втіха героїв, втіха богів, а відчуття, що складають цю божественну насолоду, самі по собі гідні бути єдиними божествами, яким варто поклонятись на цій землі![12]
ЕЖЕНІ (дуже збуджена). Ой, друзі мої, наколіть мене в гепу! Ось вам мої сідниці… я вам їх підставляю!.. Трахніть мене, бо я в нестямі!..
(Промовляючи ці слова, вона падає в обійми пані де Сент-Анж, яка стискає її, цілує і спрямовує задертий зад дівчини в бік Дольмансе.)
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Божественний навчителю, невже ви знехтуєте цей порив? Невже вас не знадить ця прекрасна гепа? Погляньте, як вона роззявляє ротика, як розтуляється!
ДОЛЬМАНСЕ. Прошу пробачення, чарівна Ежені але якщо ви не заперечуєте, то я не візьмуся гасити полум'я, яке розпалив. Люба дитино, з мого погляду ви наділені дуже істотною вадою — ви вродилися жінкою. Я здолав свої упередження, щоб зірвати перші плоди вашої цноти; змиріться з тим, що на цьому я зупинюся; і тепер вами займеться шевальє.
ДОЛЬМАНСЕ. Його сестра, озброївшись оцим штучним членом, застромить його братові в гепу і водночас підставить свої гарненькі сідниці Огюстенові, який її й наколе, а я тим часом трахну Огюстена; бо, не стану від вас приховувати, гепа цього юного красеня зваблює мене ось уже годину, і я сповнений рішучості повернути йому втіху, якою він обдарував мене.
ЕЖЕНІ. Я приймаю цю заміну. Але, сказати по щирості, Дольмансе, відвертість вашого зізнання не пом'якшує вашу негречність.
ДОЛЬМАНСЕ. Тисячу вибачень, мадмуазель. Але наш брат педераст вважає за свій головний принцип відвертість і прямоту.
ПАНІ ДЕ СЕНТ-АНЖ. Але ж репутація людей прямих і відвертих навряд чи пасує тим, хто, як ви, звик спілкуватися зі своїми ближніми лише через зад.
ДОЛЬМАНСЕ. Є у цьому щось підступне, щось фальшиве — так ви вважаєте? Але хіба я вас не переконав, пані, що без таких рис характеру годі обійтися в суспільстві? Приречені жити серед людей, які надзвичайно зацікавлені в тому, щоб приховувати свою справжню суть, які маскують свої вади і виставляють напоказ лише уявні чесноти, ми наражали б себе на велику небезпеку, якби покладалися в стосунках із ними лише на прямоту й відвертість. Бо в такому разі ми їм віддали б усю ту перевагу, в якій вони відмовляють нам, і стали б жертвами ошуканства. Прикидання і лицемірство — це поведінка, до якої приневолює нас суспільство. Отож підкорімося необхідності. А для прикладу, пані, я наведу вам випадок зі мною: нема сумніву, що в усьому світі не знайдеться людини зіпсутішої й розбещенішої; а мої сучасники обманюються в мені — і то дуже; запитайте в них, що вони про мене думають, і всі скажуть, що я чоловік порядний, а тим часом не існує злочину, якого я не вчинив би лише задля власної втіхи!
12
Оскільки далі буде подано ширші відомості на цю тему, то тут ми обмежилися стислим аналізом