— У іншому… в Спікенбургському…
— А що ви робили в Ерцхаузені?
— Я був на спеціальній підготовці…
— Розкажіть докладніше, що ви робили в Ерцхаузені?
— Я проходив спеціальну підготовку у зв'язку з справою…
— Ну, ну, сміливіше! З справою Ладигіна? Так?
— З операцією «Бумеранг».
— Кличку «Балт» ви дістали в Ерцхаузені?
— Кличку? — образився Буш. — Кличку дають собаці, а я дістав псевдонім!
— Ну, звичайно, — погодився Зубов. — Згадування у зв'язку з вами цієї тварини може образити будь-якого собаку! Я вас запитую і потрудіться відповідати! Кличку «Балт» ви дістали в Ерцхаузені?
— Так…
— Як ви опинилися в ролі молодшого компаньйона Гондурас Фрут компані, Мехії Гонзалеса?
— Це фіктивний відділ Марсонвіль Фрут компані, яка має тісний зв'язок з інститутом ґрунтознавства Інгольса. Керівництво операцією «Бумеранг» вирішило, що це найлегший спосіб проникнути в Росію.
— І вивезти труп убитого вами інженера Ладигіна?
Магнус Буш не відповів.
— Так?
— Я не маю ніякого відношення до вбивства інженера Ладигіна!
— Ви тільки намагалися вбити майора Нікітіна і отруїти капітана Ржанова, правда ж?
— Я захищався…
— Ви приїхали в нашу країну, щоб захищатися від Нікітіна і Ржанова?
— Ні… Я приїхав, щоб добути відомості про нову зенітну гармату «РЗ-1», які цікавлять…
— Ну? Чого ж ви зупинилися?
— Відомості, які цікавлять мого шефа.
— Це кого ж?
— Пана Чарлза Інгольса з Марсонвільського науково-дослідного інституту ґрунтознавства.
— Побережемо вашу «скромність» і відкладемо питання про вашого шефа, тим більше, що це ні для кого не таємниця. Якщо не ви, то хто ж убив Ладигіна?
— Не знаю.
— Як до вас потрапили документи Ладигіна?
— Мені їх передав Дайс…
— Перестаньте, Буш, плутати! Це вам не вдасться!
— Я кажу правду.
— Правда має трохи інший вигляд. Наприклад, у день свого приїзду в Москву ви зустрілися з Дайсом, домовились про ваше зникнення третього числа. Третього ви прибули на дачу Роггльса — Лассарда і поселилися в маленькій боковій кімнаті. Після вбивства інженера, скориставшись вашою зовнішньою схожістю, ви з документами Ладигіна виїхали в Челябінськ. Розповідати далі?
— Все правильно, тільки до смерті Ладигіна я не маю ніякого відношення. Все це задумав і виконав сам Дайс.
— Отже, ви твердите, що інженера Ладигіна вбив Рандольф Лассард на кличку Дайс? Так?
— Так, я це стверджую.
— Дайс убив інженера Ладигіна, вклавши в його мисливську рушницю спеціальний патрон, створивши цим зовнішнє враження нещасного випадку на полюванні?
— Так, це правда.
— Після смерті Ладигіна ви зрізали з кисті його руки шматок шкіри, де була татуїровка. Ви зробили це для того, щоб приховати вбивство інженера Ладигіна і видати його труп за труп Мехії Гонзалеса. Потім таку саму наколку жіночого імені на кисті вашої руки зробив Дайс. Так?
— Це правда, але… Дайс зробив мені наколку на руці в перший же день мого приїзду в Москву.
— Підпишіть протокол попереднього допиту.
Магнус Буш прочитав і підписав протокол.
— Ми ще повернемось до цієї теми сьогодні ж, — закінчив слідчий і, подзвонивши, наказав вивести арештованого.
— Ну, що скажете, товаришу полковник? — запитав Зубов.
— Та що тут можна сказати… Думаю, що допит цього молодчика не дасть нічого нового. Буш пішак і сам нічого не знає, але в справі Лассарда він може бути корисним. Рятуючи власну шкуру, на очній ставці він викриватиме Лассарда. Як ви думаєте, товаришу майор? — звернувся полковник до Нікітіна.
— Я думаю, що Лассард розраховував дожити до глибокої старості в своєму котеджі на березі Атлантики. Він упиратиметься, як бик, ось побачите, — відповів Нікітін.
— Ну що ж, побачимо. Давайте, товаришу підполковник, головного звіра, — сказав Каширін.
Зубов подзвонив і наказав привести Лассарда.
Після перебування в рибному бункері Роггльс-Лассард полиняв і втратив свої яскраві фарби. І все ж він увійшов у кабінет, зберігаючи зовнішню гідність, не чекаючи запрошення, сів, закинувши ногу на ногу, і з благородним обуренням промовив:
— Я хотів би знати, на якій підставі мене арештували?! Я іноземний підданий і не підлягаю юрисдикції радянських законів!
— Встати! — втративши самовладання, крикнув Зубов. Його добродушне обличчя з ямками на щоках стало злим.
Лассард підвівся, але весь його вигляд, нахабний і самовпевнений, немовби говорив: «Будь ласка, але так і знайте, я підкоряюсь насильству».