«Усе-таки добре, що з усіма цими хитрощами навколо Ожигова скінчено. Слід було відразу підходити до нього з відвертими запитаннями», — подумала я, засинаючи. — Відтепер діятимемо по можливості чесно і відкрито. Про справжню мету збору інформації, звісно, доведеться мовчати. Але ж це не неправда? Вірніше, не зовсім неправда. Так, невеличка брехня. А в цілому, потрібно бути чесною. Це, виявляється, допомагає».
У випадку з Кішкою, принаймні, я планувала поводитися саме так.
Розділ четвертий,
котрий стверджує, що всяк, хто шукає в темній кімнаті чорну кішку, ризикує заблукати
— Ти що собі думаєш? — трубка розривала мої сонні барабанні перетинки голосом жахливо знервованого Шурика. — Ти навіть не знаєш, наскільки небезпечна ця рибка в дії! Ні в якому разі не намагайся з'ясовувати щось прямо!!! Та мало хто крутиться в її оточенні! Тебе помітять і…
— Гадаєш, рибку оточують небезпечні маніяки?
— Може, й так. Не здумай вляпатися, це кепсько скінчиться…
— Гаразд, врахую, — не надто охоче скорилась я.
Лихо з цим Шуриком, та й тоді! Я не надто полюбляю прислухатися до неправильних порад. Але нічого не вдієш… Останнє слово мусить залишатися за тим, кому потім доведеться відповідати. Таку річ, як відповідальність, на мій погляд, природою було передбачено не для жінок. Тому я частенько знімала з себе тягар остаточного рішення.
Інформації про Кішку в Шурика було зовсім небагато. Енергійна пані, власниця відомої в місті агенції знайомств. Живе вдвох із малолітнім сином. Я про Валерію знала значно більше. І те, що вона виховувалась у дитбудинку, багато лиха зазнала в житті. І те, що братик її, котрий нині відбуває чергове ув'язнення, примусом зробив з Лери навідницю, загрожуючи розправитися з племінником… Нарешті те, що мій добрий знайомий на прізвисько Ключка (вільне скорочення від імені Колечка) кілька років тому Валерію покохав і з усього цього бруду витяг.
Дивно, що клієнти Шурика її перевіряли. Не вірилося мені якось, що Кішка десь намагається довести незаплямованість своєї репутації. Вона свого «темного» минулого взагалі ніколи не приховувала.
«Гаразд, навіщо марно витрачати розумову енергію? Зроби ласку, подумай про майбутню роботу! Як ти збираєшся встановлювати спостереження? Вона ж тебе відразу впізнає», — усередині зрідка прокидалося Щось Раціональне.
«Виходить, доведеться замаскуватися», — відповіла я і раптом відчула, як у голову мою влетіла Чудова Ідея.
«Оце вже ні! — Щось Раціональне здогадалося про все без слів. — Навіть і не думай!»
«Ах, дайте мені спокій зі своїми порадами! — Щира Жінка всередині вже прийняла рішення, і тепер будь-які заперечення були безглузді. — Мені потрібне маскування. До того ж, я давно збиралася змінити імідж».
«Ну навіщо прикривати професійними обов’язками власну потребу повипендрюватися?»
Те саме дослівно повторила моя мама, коли я попередньо піддобрюючись перевезенням необхідних речей з міської квартири на дачу, звернулася до неї по допомогу. Настуся ж, навпаки, була в захваті:
— Мамо, але ж це так здорово! Я — за!
— Сильніший інтелект, — знущалася мама, — як відомо, придушує слабший. Катре, як тобі не сором? У твої літа, й раптом надивилася на одинадцятирічних дівчисьок та матері голову морочиш! Якби Настуся з Дариною з дахів стрибати надумали, ти теж за ними кинулася б?
— Мамо, — іноді я вміла бути дуже наполегливою, — мені для справи потрібно, щоб мене не впізнали! Тож беріться до роботи!
— А як щодо того, що у вас із Силенською будуть однакові зачіски? — з надією запитала мама.
— Вікторія зроду з такою зачіскою на роботу не піде! Вона вже триста разів строгого вигляду набула. І потім, вона ж білявка…
— А ти хто?
Я виклала на стіл придбані заздалегідь пасма штучного волосся та фарбу. Бажання перетворитися на екстравагантну стильну чорнявку зробило мене вкрай завбачливою. Навіть гумки для закріплення кісок я привезла з собою. Мама тільки руками сплеснула. На жаль, іноді те, що сказала дочка, справді повинно бути виконане. Крапка.
Наприкінці процедури в дзеркалі відобразилась імпозантна панянка з масою зібраних у високий хвіст тонісіньких чорних-пречорних кісок. Настрій у мене миттєво покращився. Ми з Настусею були страшенно задоволені результатом, а мама тим, що перукарські жахи нарешті скінчилися. Добре, все-таки, коли всім добре!