К. С. Прічард була літературним першопрохідцем. Живі нитки її пошуку приведуть нас до автобіографічної трилогії Алана Маршалла «Я вмію стрибати через калюжі» (1955), «Це трава» (1962), «В серці моєму» (1963), до роману Джуди Уотена «Час конфлікту» (1961), до творів Дімфни К’юсак, до романів Міни Келсорп і Бетті Коллінз про робітничий клас. Чи не найвідмітнішою рисою письменницької та людської особистості Прічард була громадянська активність світосприймання: з перших і до останніх кроків в літературі вона співвідносила той стан гармонії, що називається щастям, з готовністю чинити опір реакційним силам, втручаючись в усталений порядок. Отже, при всій різноманітності діючих осіб, провідною тенденцією у відтворенні людини в романах Прічард можна вважати процес переключення індивідуальних устремлінь та зусиль в русло інтересів громади, народу, людства як об’єктивну суспільну закономірність, знаменник реальної, вірогідної людської долі.
Саме таким був і знаменник життєвого шляху і літературного доробку письменниці. По другій світовій війні вона віддалгґ себе служінню справі миру. Натхненне слово митця мусило стати на перешкоді планам імперіалістичної воєнщини. Тендітну стару жінку можна було побачити і біля входу в кінотеатр Перта — вона роздавала листівки «Забороніть бомбу!» глядачам фільму «На березі». Маючи майже вісімдесят років, в День праці їхала на платформі Ради миру вулицями міста. Всесвітня Рада миру відзначила її діяльність як одного з керівників австралійського антивоєнного руху срібною медаллю імені Ф. Жоліо-Кюрі. Вірна принципам пролетарського інтернаціоналізму, Прічард неухильно, з неабиякою присутністю духа виступала на захист здобутків соціалістичної системи.
Чимало рядків — освідчень в любові до рідної країни ми знайдемо в публіцистичній і літературно-критичній спадщині Прічард, значну частину якої син письменниці, драматург і дипломат Рік Тросселл, зібрав до книги «Відверто зліва» (1982). Палка патріотка Австралії, К. С. Прічард розуміла патріотизм як сприяння здійсненню соціальних вимог та сподівань народу, розквіту національної культури, усуненню «війни та беззаконня віджилої економічної системи».
«Я вірю в Австралію, в красу нашої країни, багатство й могутність її природних ресурсів.
Я вірю в людей Австралії — в їхню мужність і здоровий глузд, в їхню волю використати всі можливості для існування й розвитку сповненої сил, культурної нації…
Я вірю, що хвиля соціальних змін котиться від капіталізму до соціалізму…»
«Бурхливі дев’яності» — найвідоміший твір Катаріня Сусанни Псічард перекладений багатьма іноземними мовами. Перше видання укра нською мовою з’явилося ще за життя письменниці, котра зустріла його з великою радістю. Панорама історичного минулого спрямована в сьогодення і розгорнута з епічною майстерністю, що забезпечила їй почесне місце в красному письменстві Австралії.
Алла Петриківська
И(Австрал) П77
Katarina Susannah Prichard
THE ROARING NINETIES.
MELBOURN 1946.
Переклав з англійської Леонід Солонько
Післямова Алли Петриківської
РЕДАКЦІЯ ЛІТЕРАТУРИ З ФІЛОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІКИ
ЗАВ. РЕДАКЦІЄЮ В. Г. ПЕТІК
П4703000000—046
М211(04)—85
43—85
© УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕКЛАД, ВИДАВНИЦТВО «ДНІПРО», 1973
© ХУДОЖНЄ ОФОРМЛЕННЯ, ВИДАВНИЧЕ ОБ’ЄДНАННЯ «ВИЩА ШКОЛА», 1985
Катарина Сусанна Причард
БУРНЬІЕ ДЕВЯНОСТЫЕ
Головное издательство издательского объединения «Выща школа»
252054, Киев-54, ул. Гоголевская, 7
(На украинском языке)
Редактор О. В. Костенко
Художнє оформлення О. М. Пашути
Художній редактор Н. А. Стась
Технічний редактор А. М. Костюченко
Коректор Л. М. Байбородіна
Інформ. бланк № 8359
Здано до набору 28.03.84. Підписано до друку 31.07.84.
Формат 84 X 1081/32. Папір друк. №3. Літ. гарн. Вис. друк. 25,2 умовн, друк. арк.
25,2 умовн. фарб.-відб. 26,14 обл.-вид. арк. Тираж 100000 пр.
Вид. № 6931. Зам. № 4—1554. Ціна 2 крб. 90 к.