,
Це була сцена, яку я здогадався, виходячи зі свого чотирирічного досвіду. Мої очі давно втратили колишній блиск. Я був готовий бути сліпим. Я відмовився від усіх кольорів світу без жодних нарікань. Того року я використав пару золотих очей, яскравих, як скло під сонцем, в обмін на ці чотири роки мирного життя. Ця ціна, не мало значення, варта вона того чи ні, це було тому, що я був готовий.
Сліпа черниця, хіба це не дуже круте ім'я?
,
Крім того, деякі істини можна побачити лише після відмови від красивих кольорів
.
За ці чотири роки я звикла ледь помітно посміхатися, звикла злегка червоніти, звикла благословляти кожного мешканця, який приходив і відходив, була побожною і чистою.
Дитячі голоси були дитячими, люди похилого віку говорили лагідно, а зрідка траплялися сердечні чоловіки та лагідні жінки.
Однак я з самого початку знала, що ці дні не триватимуть довго.
Тому я був закоханий у неї, але не сумував за нею.
Тому, коли вона з'явилася, я не відчував ніякого жалю. Я лише ледь помітно посміхався, спостерігаючи, як вона говорить про те, що знає і думає.
.
Однак я помилявся. З моєю далекоглядністю, хоча я міг бачити серцем інших і бачити крізь суперечки, я не очікував, що одного дня змінюся через людину. Хоча у мене не було з нею жодних зв'язків, це було незрозуміло.
,
Затонула Тінь Керкова, горда напівельфійська знатна дама. Ні, мабуть, мені варто було б назвати її панночкою. Посмішка панночки була схожа на квітку, але це не мало до неї жодного стосунку.
Однак це змусило мене трохи перейматися.
.
Після того, як вона прийшла, мені завжди хотілося у вільний час зайнятися якимись непристойними речами, щоб подражнити її. Я ігнорував натовп і кокетливо поводився проти мене. Озираючись назад, я не могла не бути шокована, що використовувала такий дитячий метод. Так само, як і зараз, у цьому місті, яке повірило в Бога, я вчинив такий блюзнірський вчинок. Стоячи на верхівці церкви, я була монахинею.
.
Насправді, замість того, щоб дозволяти їй поводитися кокетливо, я хотів побачити, як вона щиро посміхається, а точніше, кається за скоєні мною гріхи. Гріхи, які я не пам'ятаю.
Але я також розумів, що це непроста справа. Принаймні, це було не так просто, як мені підібрати це гріховне ім'я. Вона не знала про моє минуле
.
Сестра Лені. Голос молодої дівчини був чітким і чистим. Мені подобалося, коли вона мене так називала.
,
Нічна темрява не вплинула на зір ельфів, тому я вже очікував, що Затонула Тінь зможе мене побачити. Так само, як і те, що навіть якби моїх очей не було, я знала, що інша сторона обов'язково смикне її за спідницю, щоб привітати мене.
Хоча в цьому не було нічого нового, це не могло зупинити мою радість.
.
Тому що вона знову була тут.
Мені здається, що я хворий, але це лише припущення. В принципі, немає нікого в цьому світі, хто знав би своє існування краще, ніж духовенство. Можливо, Бог є одним з них. Ще один демон.
!
Сестро Лені! — гукнув я знову. Я здогадався, що вона, мабуть, хмуриться, тому що я відволікався і ігнорував її. Посидь зі мною трохи, пане мій.
Хоча я не хотіла відмовлятися, слова, які були на кінчику язика, стали: Скажи мені, що це таке? Якщо ви мені не скажете, я йду.
Посидьте зі мною трохи, сестро Лай. Ні. Голос сестри Лінь Саньцзю пролунав знову.
.
Я все одно сів. Незалежно від того, яким був процес або яким був метод, фінал все одно залишався фіналом, якого вона хотіла.
Це дивно. Зазвичай вона не була б такою свавільною. Чи може бути таке, що щось сталося насправді? З ноткою сумніву я був готовий слухати.
Хе-хе-хе. З безглуздим сміхом вона сіла поруч зі мною. Чи не можу я прийти до вас, якщо нічого немає, лорд Лені?
Вона просто видала бажане за дійсне, вперта до впертості.
.
Так само, як вона закохалася в старшого сина маршала Лаймана Френка Баума, Святого Дракона Френка Баума.
Як би її не вмовляли родичі та друзі, вона все одно не каялася, поки її голова не була в синцях і кровоточила.
У той час вона була настільки рішучою. Очима, які ще не здалися, я дивився, як вона стрибає вниз зі стін Гринуара.
Потім я спостерігав за безсердечним чоловіком, який також був відомий як найпопулярніша куртизанка столиці. Під час екстравагантного весілля я спостерігав, як вона щосили колола.
.
Я також бачила, як вона бурмотіла дивну пісню туди-сюди, згорнувшись калачиком у своїй камері.
. -
Загинув чоловік. Нікчемна людина. Ліньки ховати його в могилі. Його голова скотилася з ліжка. Його кінцівки були розкидані по всій кімнаті
У той час мене звали не Лені, я не була черницею і не була хорошою людиною.