Брандо пішов уперед, але позаду нього Скарлет стурбовано запитала: чи буде тут Смарагдовий дракон?
.
Брандо похитав головою. Його це особливо не турбувало. Хоча Смарагдова вершина була лігвом Нідхогга, Смарагдовий Дракон не завжди залишався на цьому місці. Найчастіше він знаходився над Світовим Деревом, гризучи основу Закону Тіамата, і часто повертався до свого лігва, щоб відпочити лише кілька разів на рік.
.
Звичайно, пояснення в полягало в тому, що гравці могли кинути виклик Дракону Вічності лише кілька разів на рік, якщо дійсно був хтось, хто прийшов, щоб кинути йому виклик.
.
Так Брандо пояснив дівчині-горянці, що Нідхогг вже давно бореться з Законом Тіамата, і завжди бився до тих пір, поки він не покрився синцями, і тільки потім повертався на Смарагдову вершину, щоб відпочити. Така битва триває вже тисячі років, майже нескінченно, тому пройде зовсім небагато часу, перш ніж вона повернеться на Смарагдову вершину.
?
Але я не розумію, — насупилася Скарлет, — Навіщо це робити?
Природно, це через їхню ненависть до богів. Алоз продовжив, що Бронзове плем'я ненавидить все, створене богами, включаючи сам наш світ.
Сумно те, що маленька жінка-дракончик продовжила, що навіть якщо вона символізує вічність, вона не може прокусити основу Закону Тіамат, тому для неї ця битва приречена тривати вічно.
Яка сумна доля. Сіель знизав плечима.
Розмовляючи, вони дійшли до краю жертовника.
Брандо підвів голову і подивився на високий вівтар. Світло на світловій кулі в руці Тії було майже з'єднане з вівтарем. Схоже, ми тут. Сіель побачив світло і сказав: Що нам робити далі?
У кого меч Левове Серце? — спитав Брандо.
.
Це зі мною. — швидко відповів Метіша. Вона опустила голову і вже збиралася дотягнутися до меча Лев'яче Серце, що висів у неї на поясі, але в цей час вся долина раптом злегка затремтіла.
,
У той момент всі підсвідомо припинили те, що робили. Тія так злякалася, що одразу побігла за сестрою.
.
Всі інші підняли зброю, але Брандо уважно озирнувся і виявив, що після раптового поштовху в долині начебто немає ніякої аномалії.
.
Підземні поштовхи йдуть зверху. Ірен обережно підвела очі й показала на маківку: Це не близько.
.
Це повинен бути Смарагдовий Дракон. Брандо на мить подумав і відповів: Можливо, воно нападає на Світове Дерево.
Тія була шокована. Вона висунула свого маленького язика і здивовано запитала: «Це не близько до нас, але воно все одно може зчинити такий великий переполох? Наскільки він великий?
.
Звичайно, вона не маленька, відповів Брендел. Зрештою, це ідеальне існування. Він містить єдину вічну стихію у світі Ваунте. Смарагдовий Дракон визначається як такий, що існує в незліченних паралельних світах і часах одночасно. Навіть якщо він помре в певному місці в певний момент, він відродиться через своє існування в іншому місці в інший момент.
Господи, чи означає це, що ми не можемо його вбити?
.
Тому його називають безсмертним. Брандо кивнув і відповів: «В іншому плані Богів він спочатку використовувався як найкраща зброя проти Сутінків». Але все непередбачувано. Можливо, вони не очікували, що те, що вони створили своїми руками, стане такою катастрофою.
?
Проти мене?
Раптом з долини долинула насмішка.
. —
Брандо різко підвів очі. Цей голос — це був голос, який незліченну кількість разів серед ночі описував найглибші кошмари в його серці, голос, який будив його знову і знову.
.
Це був голос Романа.
—
Всі обернулися і побачили купецьку даму, яка повільно виходила з моря трави. Вона подивилася на інших і посміхнулася: Нідхоґґ годиться лише для того, щоб бути сторожовим псом. Як його силу можна назвати вічною? Брандо, перед тобою так званий Король Бронзи навіть не варто згадувати —
,
Брандо мовчки подивився на Романа. Він дивився на дівчину, яка втекла з Бучче разом з ним і Фрейєю, і мріяв бути торговцем. На її обличчі була ледь помітна посмішка, ніби все, що сталося шість років тому, було лише сном. І обіцянка, яку він дав цій дівчині в минулому, стала його найбільшим жалем сьогодні.
.
— тихо промовив він.— Сутінковий Дракон, оскільки ти керуєш цим тілом, як вороги, я сподіваюся, що ми зможемо принаймні поважати тебе.
.
Посмішка на обличчі Романа поступово зникла.
Вона подивилася на Брандо: «Якби це не було для того, щоб повністю знищити твій світ, навіщо мені сюди прийти? Все це через цю прокляту жінку. Якби вона не кинула Тіамат у Хаос, я міг би легко перетворити тебе на порох.