Брате, дозвольте запитати, який сьогодні рік?
?
Якого року?
Я маю на увазі, скільки часу минуло з року Меча?
.
Чоловік дивився на юнака, як на божевільного. Це друга епоха, рік Літньої Дикої Природи. Минуло дванадцять років з Року Меча. Він поплескав юнака по плечу. Молодий чоловіче, не пийте занадто багато.
.
Каргліз не знав, сміятися чи плакати.
ó .
Він не очікував, що йому знадобиться дванадцять років, щоб повернутися в цей світ після того, як його вигнали Всі за одного. Найголовнішим було те, що тут все відрізнялося від знайомого йому Еруїна. Лорди пішли, королівство отримало три нові провінції в Шварцвальді, королівська фракція розпалася десять років тому, і війна закінчилася. Місцеві жителі Тонігеля насправді були п’яницями.
Він тихо зітхнув, відчувши на серці легку меланхолію.
?
Еруїн все ще існує, але де ти, мій пане?
Він схопив чоловіка за руку і вийняв з кишені срібну монету. Яка сьогодні дата? Що таке святкування?
,
Каргліз показав на дві сторони вулиці, які були прикрашені ліхтарями та прикрасами. Також були завіси з емблемами лілій. Вдалині стояли навіть столи з пивними бочками та їжею на них. Весь замок Абіс був наповнений святковою атмосферою.
—
Хіба ти не знаєш, друже? Це весілля Її Королівської Високості —
Весілля Її Королівської Високості? Каргліз був шокований, що принцеса Грифіна виходить заміж? За кого вона виходить заміж?
?
Яка принцеса Грифіна? Чоловік помер кілька років тому. Слідкуй за своїм ротом, юначе. Той, хто виходить заміж – княгиня Фоша.
?
Королівська високість померла? Той, хто виходить заміж – це принцеса Фоша?
Каргліз був приголомшений, спостерігаючи, як чоловік іде геть. Ким була принцеса Фауша?
.
Він у заціпенінні вийшов на центральну площу замку Абіс. Під яскравим сонячним світлом він нарешті побачив височезну статую.
.
Каргліз зупинився.
.
З його очей одразу потекли сльози.
-
Нарешті він впізнав найпривабливішу статую лицаря на площі. Це була людина, яку він шанував.
.
Його володар.
Він стояв під статуєю в заціпенінні, поки хтось не підійшов до нього і не став поруч. Ця людина також підняла голову, щоб подивитися на статую. Через деякий час людина заговорила.
Минуло багато років. Людей, які б стояли під цією статуєю, стає все менше і менше.
Почувши знайомий голос, Каргліз різко обернувся.
Містер Ретто?
!?
!?
.
Високе арочне вікно, яскраві кольори, а подвір’я за вікном було прекрасним, як ніколи. Здавалося, що за останні десять років це дещо спокійне вивчення не дуже змінилося з того року, коли помер її батько.
.
Грифіна мовчки подивилася на довге крісло під шторами. Червона подушка на стільці відбивала золоте полуденне сонце. Пил літав вгору і вниз у косих променях сонячного світла. Грифіна все ще пам’ятала дівчину, яка сиділа на цьому стільці і слухала історію, розказану Обервеєм того ж тихого дня.
Старша принцеса повільно закліпала очима. Вона зібралася з думками і обережно зачинила двері, перш ніж розвернутися, щоб піти.
.
Але голос гукнув її ззаду.
.
Сестра.
Харуз з короною на голові дивився на струнку і самотню спину сестри. Через десять років він виріс і мав обов’язки короля. Але в його серці все ще були речі, які він не міг відпустити.
.
Називайте мене принцесою Грифіною.
Сестро, Харузе не могла втриматися, щоб не прошепотіти: Передайте мої вітання вчительці.
.
Грифіна повернула голову і подивилася на брата.
?
На обличчі Грифіни з’явилася ледь помітна посмішка: Чому б тобі не піти самій?
—
Учитель не хоче мене бачити —
?
Чи так це? Очі Грифіни блиснули пустотливим світлом, До речі, я вийшла за нього заміж замість тебе.
—
Сестра —
Гарузе раптом стало ніяково: Чи не могли б ви перестати говорити про принцесу Фушу? Я не робив це спеціально.
Нічого страшного, Грифіна радісно посміхнулася Вона в майбутньому буде моєю. Природно, вона не має до вас ніякого відношення.
.
Харузе подивився на сестру з ошелешеним виразом обличчя.
.
Зал замку Абіс час від часу наповнювався сміхом і дискусіями. Всі готувалися до майбутнього весілля — весілля віконта Канолана і принцеси Фуші. Можливо, ще півроку тому Еруїн так і не дізнався, де знаходиться Канолан у цьому королівстві. Можливо, це була нещодавно оброблена земля в Шварцвальді. Хоробрий лицар завоював серце принцеси.
.
Все було як у легенді десятирічної давнини.
!
Але серед гармонії завжди були якісь дисонансні ноти. Наприклад, пролунав голос, який звучав трохи сердито: Ця розповідь знову неправильна, Амандіно! Де Фелаерн? Іди за Фелаерном!