XV
Шо було тоді в сім тридцять, Горку?
Зажди, Лор, бери осьо, я тобі почистив, не пересолив?
Нє.
За нас, да?
Нє! За мене й за тебе!
Добре.
Розказуй — о! — тепер про те, шо змінило все, зіпсувало все.
Добре, я розповім колись. А поки слухай:
Я хапав повітря, як спіймана риба. В очах мутнішало, серце вистрибувало. Їж, я ше почищу. Якийсь час я був без свідомості — як ти, Юджін? — я прийшов до тями від його міцних ляпасів — нá води — голова болить? Я не пам’ятаю, чи я шось казав йому тоді, але пригадую точно: дуже боліли вилиці, я тримався за голову так, шо пальці торкалися скронь, з потилиці цівкою струменіла тонка квітка крові — гарно ж, да? — ти так бігом оклигав, Юджін, будеш довго жити! Я би підняв тебе, але ти непідйомний, здоровий, сука, кіло дев’яносто-сто, да? Знаєш же мене, Ю, придивися — шоста школа, шестьорка, ну? — містер Ґрейв. Юджін Ґрейв. Він приклав мені до голови якийсь шмат мокрої рядюги — трохи легше, Ю?
Ми йшли дуже повільно — я тримався за його плече, він — Юджін Ґрейв — шось наспівував шепотом — так шелестить газетний трикутник на твоєму волоссі — how many roads must a man walk down before you can call him a man?[15] — я потроху приходив у себе — куди ти мене ведеш? — ми йдем на котлован, Ю, там, де узко-колєйка, був там?, добряче ти шандарахнувся, ну нічьо — how many seas must a white dove sail before she sleeps in the sand? — нá осьо, дьорни, трохи попустить — не ставай на люки, вони забирають енергію! — чого ми туди йдем? — бо там тихо і добре, Ю, будем говорити і випивати трохи — у тебе є скрутка? — нема, тільки «пріма», будеш? — давай — yes, and how many times must the cannonballs fly before they’re forever banned? Було близько шостої.
Я тебе згадав. Ти вів англійську в шостій. Я гнався за тобою, шоби добряче вмазати, — нашо ти бив Зіну?
Пий. Я не хотів, вона мене довела, шльондра. Я приходив до неї тільки так — спустити молочко — ну ти понімаєш мене, ніхто — нікому, просто туди-сюди й розбіглися, а тут, оце сьодні, давай мені про любов!
Шо таке любов, Ю? Це те, шо тобі не дано. Нашо ти бив її?
Вона вдарила мене — вліпила по мордасах, а тоді кинула тарілкою — отак, диви! — я зірвався, не хотів, чесно, ай дідн’т вонт ту, бери водку, будем пити, скільки зможем, поки ллється ця хєрова казьонка, — будеш?
Я питаю тебе: нашо ти чіпав старого Тадеуша? — Він кидався на мене з ножем, Ю, я захищався, твоя вавка засохла, сенкс ґад. «Пріма» така нічьо після водки, да? Я вдарив його, Мілочко, ой, Лорочко, вибач, я буду старатись далі не плутати, в зашкарубле лице — ахахах, містер Ґрейв! — тільки один раз — межи носом і лобом — тáк собі, не дуже сильно — як батюшка грішного — ахахах! — шо таке любов, Лор? — Це те, шо тобі не дано, Ю! — Я ше трохи вичавлю лимона — так смачніше. Ми пили казьонку й курили «пріму» коло старого котловану з Євгеном Могилою — учителем англійської, якого вигнали, знаєш, за шо? Він приставав до гладких дівчаток.
XVI
Ти вернулась! Я скучив, золотко. Причини́ там двері, іди до мене бігом, я так хочу тебе, знімай це — шшшшшш! — швидше, ось так, я втомився ждати, я просто горю! — нічьо не кажи, просто віддайся мені! Трахни мене! — я Вас? — да, ти мене, сідай отак, рухайся, давай — як тоді, на вахті, коли ше нам заважав Бах — забула? — нє, я добре помню — цілуй мене тут, отак!, любиш це зо мною, да? — люблю, люблю, люблю, д-у-ж-е-л-ю-б-л-ю — бери його — глибше — да, так! — візьми рукою, як я люблю, не кусай! — у тебе таке волосся — яке? — не відволікайся, працюй! — прокурене? — працюй, я сказав! — ти це вмієш, де ти навчилась? — на вахті в шестьорці, хах! — працюй! — цукерок смачний, дуже смачний! — пташине молоко? — працюй, золото, буде тобі молоко — біле, смачне! — знов кусаєш! — просто роби це, не говори! — повертайся сюди, нє, сідай на стіл — отак! — скрипить? — нічьо! не зупиняйся! — сіль впаде — заткнись! — як же добре, як я ждав тебе! — люблю твої груди — подобається? — да! — не кричи так, Лорка буде плакати! — мені похєр на Вашу Лорку, трахай мене! — замовкни! — не смій нічого казати на неї!, вона — каляска! — да, да, да! — тихіше! — злазь, ставай отут! — нагнись більше, отак, да! — шшшш! — а туди хочеш? — не знаю, попробуй, попробуйте — пальцем, спочатку пальцем, да, продовжуйте, як же добре, боооооооже — тихіше! — в-о-н-а-в-ж-е-і-т-а-к-п-о-ч-у-л-а! — ти мала сучка, я тобі не дам спуску! — тепер сюди, да? — да! — тільки обережно — больно, аааа!, не так глибоко, не виходь, не виходьте! — пальцем тепер, отак! — швидше! — кричи, сучка, не бійся!, нас уже й так почули, я так ждав тебе! — уже не болить? — нє, вже добре, дуже добре! — палець! — два пальці! — да, два! — я вже скоро, а ти? — ми багато говоримо! — ааааааа! да! да! да!