Майже завзято вона почала відлік. Залишилося лише вісімдесят сім днів.
У своєму віці Пенні знала, що вона повинна жити широко, бути досяжною для людей, устрявати в халепи. Вона воліла напитися на одній із галасливих вечірок, які її подруга Монік, напевно, організовувала саме цієї миті. Вона б навіть задовольнилася членами «Сігми Чі» з бляшанками пива та хлопцями з братерства, що залякують своїми постійно збудженими членами дівчат.
У пентхаусі або в палаці, коли вони залишалися наодинці, Макс ніколи не бажав розмовляти. Він лише волів випробовувати на ній свої тантричні, чи як їх там… винаходи. Вона запевняла себе, що на нього щось постійно тисне. За місяць «Чарівна ти» з’явиться на ринку, тому все має бути бездоганно. Проте Пенні постійно намагалася вплинути на його настрій. Розповідала йому жарти. Хвалила його машини, волосся, одежу, а він лише знизував плечима від її лестощів.
Навіть похід по крамницях у столиці Франції не приносив задоволення. Вона безліч тижнів тільки й мандрувала розкішними крамницями. Найвидатніші дизайнери змагалися за те, щоб Пенні носила їхнє вбрання. Хай би що дівчина вдягла, її запевняли, що вона має фантастичний вигляд. Вони навіть запропонували їй хабар задля того, щоб вона вбирала їхні марки на великосвітські заходи. Усе було пронизано фальшю. Пенні знала, що виглядає жахливо, а їм потрібна лише реклама. У неї була надто коротка та товста шия. Замалі груди. Вони навіть були різні за розміром. А стегна заширокі. Дзеркала в ательє не вміли обманювати.
Доки вона не стала відомою, мешканці Нью-Йорка відкрито глузували з її фігури, але вони принаймні казали правду.
Єдина красива річ у її тілі — геніталії. А Пенні навряд чи могла попросити Крістіана Лакруа сконструювати їй вечірню сукню, яка підкреслювала б її принади.
Блукаючи по крамницях, Пенні шукала дарунки, які би втішили Макса. Але це було нелегко. Що можна подарувати чоловіку, який має все? Який був зі всіма? Єдина річ, яка, здавалося, вабила Максвелла, — коли новий зразок або нова формула приносила їй ще більше задоволення. Чим більше збуджувалася вона, тим більше радів він. Пенні усвідомила це й зважилася подарувати йому єдиний можливий дарунок.
Якогось вечора, коли один пристрій — іграшка на кшталт соснової шишки, яка мала би збільшуватися у неї всередині та в основу якої був покладений якийсь колумбійський пристрій, — коли він зазнав невдачі, Пенні вдала, що все чудово. Було приємно, але не більше того. Пенні побоювалася, що вона переситилася. Мабуть, страждала на якусь втому центру, що відповідає за задоволення. Коли вона побачила розчарування Максвелла, не стрималася й підсилила свої реакції. Вона бурхалася на ліжку, наче морський лев, розмахуючи руками. Валувала, мов собака, кричала, як півень.
У найбільш кульмінаційну мить її вдаваного з найліпшими намірами оргазму Максвелл наказав:
— Досить!
Він подивився на неї, стиснув зуби. Потягнув за шовковий шнур, який був прив’язаний до іграшки, й висунув пристрій у Пенні з-поміж ніг. Мов ображене дитя, він обмотав шнур навколо приладу зі словами:
— Навіть не мрій, що зможеш мене ошукати. Будь-який учений передусім уважний спостерігач. Пульс не сягнув більше ста п’яти ударів за хвилину. Тиск із тієї миті, як ми розпочали, не змінився.
Вочевидь роздратований, він поклав невдалий пристрій на приліжковий столик.
— Понад усе я цінував у тобі твою чесність, відверту реакцію. — Він натиснув кнопку, викликаючи дворецького. — На сьогодні досить. Сьогодні все марно.
Максвелл дістав пульт та увімкнув телевізор. Простора кімната сповнилася стріляниною та вищанням шин. Не відриваючи погляду від екрану, він додав:
— Більше ніколи, чуєш, ніколи не намагайся мене ошукати.
І, продовжуючи витріщатися в телевізор, закінчив:
— Якщо б мені були потрібні фальшиві результати, я би проводив випробовування на проститутках.
Пізніше вночі щось несподівано розбудило Пенні. Якийсь приглушений звук. Вона затаїла подих, прислухаючись до тиші спальні в пентхаусі. Через дмухання з кондиціонеру колихалися фіранки на вікнах. Біля неї на атласному простирадлі розтягнувся Макс, годинник на його приліжковому столику показував 3:18 — глибока ніч. Не встигла вона знову відбути в країну снів, як звук повторився: чоловіче бормотіння.