Між двома феями виникли серйозні суперечності: обидві схилялись до того, що незабаром нова королева буде вагітна сином, але Лігурда, побоюючись, щоб Клеранс не випередила її, поквапилась дати три поганих пророцтва його долі: перше — у дитинстві він тяжко хворітиме, друге — матиме багато ворогів, а третє готувало йому надто вередливу кохану, і кращі роки його життя минуть у неї на службі.
«Зупинись, жорстока, — перебила її Клеранс, — і зачекай, поки я дам йому свої пророцтва: перше — це довге життя, друге — перемога над ворогами, а третє — величезні багатства».
Лігурда була дуже розлютована, пророцтва Клеранс в усьому різнилися від її власних, і, не стримавшись, сказала, що час покаже, чиє пророцтво збудеться. На це Клеранс відповіла їй вельми стримано, намагаючись відмовити від злих намірів, які та виношувала проти королеви. Кінець-кінцем обидві феї пішли, незадоволено буркочучи.
Прекрасноруку прийняли у володіннях її чоловіка з нечуваною радістю; до того ж за звичаями того часу заведено було цілувати королеві руку, а позаяк такої прекрасної руки досі ще не бачили, це викликало загальне захоплення. У короля, який дуже любив полювання, було багато рідкісних птахів; він показав їх королеві, особливо вихваляючи переваги одного червоного птаха з високо посадженою головою, надзвичайно гострими дзьобом і пазурами. Тоді королева згадала про погрози Лігурди і, хоча не мала сумніву в прекрасних мисливських якостях птаха, все ж завжди побоювалась його і навіть дивилась на нього неохоче. Із першого ж року подружнього життя пішли чутки про вагітність королеви, сама ж вона не була певна цього. Але одного разу, коли вона усамітнилась у своєму кабінеті, туди зайшла служниця, пропонуючи купити папугу, який розмовляв різними мовами і особливо добре рідною мовою королеви. Ця обставина розпалила її цікавість, і королева наказала принести папугу; той одразу ж виголосив прекрасну промову рідною їй мовою. Потім королева поставила йому різні запитання, на які птах відповідав вельми розумно. Неможливо змалювати, як втішив королеву цей папуга. Вона вирішила, що ніколи не нудьгуватиме, коли біля неї знаходитиметься цей чудовий птах, весь двір захоплювався ним, як справжнім дивом, і навіть король досить часто заходив до покоїв дружини, аби послухати папугу, але тому невдовзі набридло усім відповідати, й він дуже засмутив королеву своїм мовчанням. Побоюючись, щоб він не захворів, королева оточила його піклуванням і ласкою. Зворушений її горем і виявом дружнього співчуття, папуга сказав:
«Не сумуй, прекрасна королево, я, твій вірний друг Клеранс, перетворилась на папугу, аби без перешкод розмовляти з тобою, не викликаючи ні в кого підозри. Ти, без сумніву, вагітна, і зла Лігурда вже замислила погубити твою дитину ще в колисці. Я поквапилась сюди, щоб врятувати її і доведу розпочату справу до кінця. Зберігай таємницю і довір мені свою дитину, я позбавлю її пасток Лігурди і забезпечу виховання, гідне високого походження і вельми відмінне від того, яке звичайно дають іншим королевичам. Але оскільки перше пророцтво Лігурди триватиме двадцять один рік, мусиш довірити мені сина і терпляче очікувати, поки не закінчиться цей довгий строк, щоб знову побачити своє дороге дитя».
Хоча королева і була зворушена люб’язним піклуванням доброї феї, все ж не могла стримати горя і пролила море сліз, не в змозі відповісти хоча б одним словом.
«Невже ти не наважишся довірити його моїм турботам?» — вела далі фея.
«Чому ж ні! — відповіла королева. — Ви знаєте, що я цілком довірилася вам, але боюсь, король ніколи на це не погодиться».
«Для мене досить твоєї згоди, — сказала Клеранс, — бо я зроблю твою вагітність невидимою, ти навіть народиш, не відчувши цього, і можеш розраховувати на те, що берегтиму твоє дитя як зіницю ока і поверну його одразу ж після закінчення строку. Тоді, для інших, ти знову народиш його, але будь обережна, бережи таємницю і скоріше зважуйся, не лякаючись прикрощів, які принесе тобі довга безплідність. Я також обіцяю тобі, що після народження дорогого сина, якого хочу назвати Незрівнянним, бо з ним не зможе зрівнятися жоден королевич на світі, ти будеш втішена народженням другого сина, якого ніжно любитимеш, а я визначу таку долю, що його шануватиме увесь світ, і все його життя, одне з найдовших, буде нескінченною низкою слави і розваг».