Порозмовлявши і поплакавши, Еллі міцно засинала на соломі під надійною охороною Лева.
Так і минали тужливі дні полону. Бастінда заздрісно задивлялась на срібні черевички Еллі, котрі дівчинка скидала лише вночі, у кліті Лева, або коли купалась. Але Бастінда боялась води і в той час ніколи не підходила до Еллі.
Дівчинка ж із перших днів помітила ту водобоязнь чарівниці і користалась цим. Для Еллі були святами ті дні, коли Бастінда примушувала її мити кухню. Виливши на підлогу кілька відер води, дівчинка йшла у кліть до Лева і там три-чотири години відпочивала від важкої роботи. Бастінда верещала і сварилася за дверима, та варто їй було лише зазирнути до кухні і побачити на підлозі калюжі, як, охоплена жахом, вона втікала до себе в спальню, а навздогін їй насмішкувато поглядала Фрегоза.
Еллі часто розмовляла з доброю куховаркою.
— Чому ви, Мигуни, не повстанете проти Бастінди? — питала дівчинка. — Вас так багато, тисячі, а ви боїтеся однієї злої бабці. Накинулись би на неї гуртом, зв'язали б і посадили до залізної кліті, туди, де зараз Лев…
— Що ти, що ти, — з жахом відмахувалася Фрегоза. — Ти не знаєш могутності Бастінди! їй досить вимовити одне лише слово, і всі Мигуни впадуть мертвими!
— Звідки ви це знаєте?
— Та нам сама Бастінда скільки разів про це казала.
— Чому ж вона не вимовила те слово, коли ми йшли до її палацу? Чому вона насилала на нас вовків, вороння, чорних бджіл, а коли мої хоробрі друзі знищили усе її воїнство, Бастінді довелося звернутися по допомогу до Летючих Мавп?!
— «Чому, чому!» — сердилася Фрегоза. — Ось за такі розмови Бастінда нас спопелить.
— А як вона дізнається?
— Та вже дізнається. Від неї нічого не сховається!
Але такі розмови велися вже не раз, а Бастінда про них нічого не відала, і Фрегоза ставала дедалі сміливішою. Вона вже охоче погоджувалася з Еллі, що Мигуни повинні звільнитися від панування злої чаклунки.
Та перш ніж зважитись на що-небудь, куховар ка прагнула дізнатись, яке чаклунство ще зали шилося у Бастінди. Вечорами вона скрадалася до дверей її спальні і підслуховувала бурмотіння старої, яка останнім часом багато розмовляла сама з собою.
Одного разу Фрегоза прибігла від дверей Бастінди вкрай схвильована і, не знайшовши Еллі на кухні, кинулась на задній двір. Вся компанія вже спала, однак куховарка розбудила друзів.
— Еллі, твоя правда! — схвильовано вигукнула Фрегоза, розмахуючи руками. — Виявляється, Бастінда вже вичерпала всі свої чари, у неї більше нічого немає про запас. Я чула, як вона голосила та проклинала твоїх друзів за те, що вони позбавили її чарівної сили…
Дівчинка і її друзі дуже зраділи і почали розпитувати Фрегозу про подробиці. Та куховарка мало що могла додати. Вона тільки розповіла, що Бастінда щось мимрила про срібні черевички, але що саме — цього Мигуня не дослухала, бо від хвилювання вдарилась лобом об двері і втекла, аби чарівниця не спіймала її на гарячому.
Важлива новина, яку принесла Фрегоза, підбадьорила бранців. Тепер у них з'явився шанс виконати наказ Гудвіна і визволити Мигунів.
— Відчиніть мені кліть, — заревів Лев, — і побачите, як я розправлюсь з Бастіндою!
Однак кліть була замкнена на великий замок, а ключ од нього зберігався в схованці Бастінди. Порадившись, друзі вирішили, що Фрегоза повинна підготувати до повстання всіх слуг. Вони захоплять чарівницю зненацька, позбавлять її сили і влади.
Фрегоза пішла, а Еллі і її друзі не спали майже всю ніч, розмовляючи про майбутню боротьбу з Бастіндою.
Наступного дня куховарка взялась до справи. Слуги були дуже залякані Бастіндою, і нелегко вдалося умовити їх виступити проти чарівниці. Проте Фрегоза зуміла переконати декого із охоронців палацу в необхідності повстання, і Мигуни розпочали підготовку.
Минуло кілька днів. Споглядаючи на охорону, яка посміливішала і всерйоз готувалась до розправи з чаклункою, до охоронців приєдналася і решта слуг. Повстання назрівало, та трапилося непередбачене, що й призвело до несподіваної розв'язки.
Бастінду не полишало бажання заволодіти срібними черевичками Еллі. Для чарівниці це була єдина можливість зберегти у своєму володінні Фіолетову країну. І нарешті Бастінда придумала.
Одного разу, коли на кухні не було ні Фрегози, ні Еллі, чарівниця туго натягнула над підлогою тоненьку мотузку і заховалася у запічку.
Дівчинка увійшла до кухні, спіткнулась і впала; черевичок з правої ноги злетів і відкотився в бік. Хитрюща Бастінда вигулькнула із запічка, вмить схопила черевичок і натягнула на свою стару суху ногу.