Людина може бути вільною і сильною лише разом з іншими людьми. Лише разом з іншими можна встановити справедливу владу, яка була би проявом спільної сили і водночас гарантом свободи кожного. Англійське поняття «power», як і німецьке поняття «Macht», слід перекладати як «сила», «могутність», «влада», «держава». Тобто в цих мовах одне й те саме слово означає і силу, і владу. Водночас англійський термін «violence», який українською слід перекладати поняттям «насильство», що етимологічно пов’язане з поняттям «сили», в самій англійській мові, як бачимо, не має жодного стосунку до поняття «power», але збуджує такі сенсові конотації, що часом цей термін варто перекладати як «жорстокість» і навіть «злочин». Дещо складніше з німецьким словом «Gewalt», яке можна перекласти, знов-таки залежно від контексту, такими різними поняттями, як «влада», «сила», «могутність», «насильство». Тут справді вкрай важливий контекст вжитку цього поняття. Дуже показовою є німецька ідіома «die Gewalt geht vor Recht» (сила випереджає право), причому силу тут, безперечно, слід розуміти в негативному сенсі, адже вона протистоїть в цьому вислові праву (Recht), а отже, й справедливості (Gerechtigkeit). Похідне від поняття «Gewalt» слово «Vergewaltigung» (зґвалтування) виражає один із найтяжчих злочинів, який має карати справедлива влада (Macht), спираючись на законну й легітимну систему права (Recht), що діє у суспільстві. Сила як насильство (Gewalt) протистоїть праву і справедливості, а отже, докорінно відрізняється від сили справедливої влади (Macht).
У зв’язку з цим спадає на думку фатальне перекручення засадничої ідеї Ніцше через її неадекватний український переклад. Одне із центральних понять Ніцшевої концепції «der Wide zur Macht» перекладають як «жадання влади» й, відповідно до цього, інтерпретують як прагнення до політичного панування, яке дає право застосовувати насильство заради самоствердження. Натомість цей концепт слід було б перекласти як «воля до сили», адже у філософії самого Ніцше він означає радше природне тяжіння до життєвої та духовної могутності. Тут відбувається низка перекручень. По-перше, це психологізування антропологічно-онтологічного поняття через неадекватний переклад поняття «Wille» як «жадання», а не як «воля». Українські перекладачі, як на мене, виявилися заручниками побоювання росіянізмів і вкотре продемонстрували, що дехто з нас ще перебуває в тіні імперської культури, адже в такий спосіб вони викривили український переклад і марґіналізували його на тлі адекватнішого російського. Річ у тому, що воля — це фундаментальна характеристика людської природи, яка до того ж іще й здобуває онтологічний статус у тій інтелектуальній традиції, до якої належав Ніцше. Адже в його понятті ми безперечно чуємо відлуння назви центрального твору Артура Шопенгавера «Світ як воля і уявлення» («Die Welt als Wille und Vorstellung»). Для Шопенгавера воля — це не лише психічна здатність людини, а й принцип самого світу. Натомість жадання — це психологічне поняття, яке описує певний стан індивідуальної свідомості. По-друге, це політизація антропологічного поняття, зумовлена вже згаданою двозначністю поняття «Macht», яке можна перекласти і як «сила», і як «влада». Поняття сили у Ніцше не можна звести тільки до політичної влади, яка є лише одним із проявів цієї сили. Ніцше йдеться про засадничу життєву силу, а не про політичне панування, яке до того ж за певних соціально-історичних умов може втратити силу й перетворитися на насильство.
Влада — це сила, що виникає в невикривленій, або нормальній комунікації, тобто в гармонійному спільному житті людей.
Отже, умовою генерування влади є «життя людей разом». Життя разом — це не просто фізична сумісність у просторі й часі, адже фізичне перебування великої кількості людей поруч за відсутності нормальних людських стосунків між ними може призвести до майже цілковитої втрати влади, тобто безсилля, що його компенсує насильство у такому політичному утворенні, як тиранія. Найяскравішим проявом такого перебування людей поруч за відсутності будь-якої спільності є концтабір. Утім, насильство, за влучним виразом Ганни Арендт, може зруйнувати владу, але ніколи не може її замінити. Концтабір — це простір насильства, а не влади.