Выбрать главу

До лазні різні люди ходять — знайомства хитрі там заводять

Тімафєй та Алєксандр прилетіли до Бориспіль­ського аеропорту вечірнім рейсом. їх зустрів співро­бітник київського представництва федеральної кон­тори, підполковник Владімір Тараторкін, і одразу від­віз у найману квартиру на Михайлівській вулиці, де завбачливо було накрито пристойну вечерю. Доро­гою обмінялися лише загальними новинами. Серйоз­на розмова почалася вже за столом, після першої чар­ки немирівки з перцем.

— Ребята, — почав Владімір, — сегодня информа­ции маловато. Координаты точки перфорации попро­буем определить завтра с помощью переносного ска­нера, если она снова активируется. Потом выясним, кто бывает в этом месте регулярно, и начнем отраба­тывать. Сами понимаете, это могут быть и сотни чело­век, — если, не дай Бог, перфорация случилась на тер­ритории какого-нибудь завода...

— Или воинской части, — додав Тімафєй.

— Ну, с воинскими частями попроще: там перво-наперво следует наладить контакт с начальством, а личный состав они помогут просеять сами. Главное, придумать правдоподобную причину наших поис­ков и выйти на них от имени чем-нибудь обеспоко­енной общественности. Тимофей, завтра покажешь мне, как расположено место перфорации по отно­шению к знаковым объектам Киева. Вам нужно бу­дет зайти в офис Фонда славного единства, чтобы согласовать программу пребывания. Это для под­держания официальной версии приезда — «легенда еще никому и никогда не мешала», как шутит еще с дрезденских времен лидер нации. Там же, в Фонде, будут храниться и ваши паспорта. В этой стране не следят за иностранцами — по улицам вообще без документов можно ходить, что, конечно, возмути­тельно, но иногда весьма удобно. Погуляйте по го­роду, посмотрите местные газеты, посетите бары, лучше те, где тусуются журналисты и прочие труже­ники демократии. Девочек водить в эту квартиру категорически запрещаю. Выкручивайтесь в этом плане согласно приобретенным навыкам.

— Все ясно. — Тімафєй, зітхнувши, відповів за обох. — Тогда еще по одной?

— Вздрогнем?

— Поехали!

Перший вечір у Києві вдався.

***

Смачні наїдки і високоякісна горілка, спожиті вве­чері, а також запашна кава, випита у кав’ярні поблизу Майдану, зробили сльоту лютневого київського ранку зовсім не дошкульною. Цекістів зустрів мовчазний во­дій Фонду славної єдності й відвіз на вулицю чи то Горького, чи то Антоновича (мерія столиці так і не визначилася з остаточною назвою) в офіс. Там їм вру­чили розклад усіляких круглих столів та конференцій, на яких слід засвітитися, а також порекомендували відвідати офіси деяких громадських організацій та політиків: і тих, які ставляться з розумінням до ідей славної єдності та великодержавного православства, і їхніх помаранчевих опонентів.

Залишивши офіс Фонду, Алєксандр з Тімафєєм на­купили газет і поїхали на квартиру вивчати ситуацію в країні перебування. Та ані преса, ані телебачення, ані Інтернет ні про які аномальні явища у Києві не повідомляли. За вікнами почало смеркатися, загорі­лися ліхтарі, з неба твердою крупою сипнув сніжок. Вулиця намертво закоркувалась автомобілями.

Ставало сумно. Зателефонували Тараторкіну, аби проконсультуватися з приводу організації вечірніх розваг. Той відповів, що нічого оригінального запро­понувати не може: ресторан, нічний клуб, боулінг, більярд, на крайній випадок є ще кіно — стандартний набір, одне слово. Ну не по театрах же цекістам веш­татися! Втім, у таку погоду можна ще сходити до лаз­ні. Але їхати у якесь пристойне місце без попередньо­го замовлення та ще й по автомобільних заторах — проблематично. Хоча неподалік Майдану є Торгові лазні, що дивом лишилися майже незмінними з со­юзних часів. Там цілком пристойна суха й волога па­ра, є чималий, хоча й бруднуватий басейн, простецькі санітарні умови і такі ж відвідувачі. Не «Самдури», звісно, але третій сорт не брак, як відомо. Пізніше ж він обіцяє організувати поїздку в заміський клуб, що зветься «Ранчо», де вони чудово розважаться у всіх можливих розуміннях.

Інших варіантів не знайшлося, тож було прийнято рішення рушати до лазні. Виявилося, що до неї лише дві хвилини ходи від їхнього будинку. Придбавши все необхідне одноразове причандалля для термічних процедур і пиво, цекісти опинилися в погано освітле­ній загальній залі і, роздягнувшись, пройшли у ма­леньку, добре натоплену сауну.