До лазні різні люди ходять — знайомства хитрі там заводять
Тімафєй та Алєксандр прилетіли до Бориспільського аеропорту вечірнім рейсом. їх зустрів співробітник київського представництва федеральної контори, підполковник Владімір Тараторкін, і одразу відвіз у найману квартиру на Михайлівській вулиці, де завбачливо було накрито пристойну вечерю. Дорогою обмінялися лише загальними новинами. Серйозна розмова почалася вже за столом, після першої чарки немирівки з перцем.
— Ребята, — почав Владімір, — сегодня информации маловато. Координаты точки перфорации попробуем определить завтра с помощью переносного сканера, если она снова активируется. Потом выясним, кто бывает в этом месте регулярно, и начнем отрабатывать. Сами понимаете, это могут быть и сотни человек, — если, не дай Бог, перфорация случилась на территории какого-нибудь завода...
— Или воинской части, — додав Тімафєй.
— Ну, с воинскими частями попроще: там перво-наперво следует наладить контакт с начальством, а личный состав они помогут просеять сами. Главное, придумать правдоподобную причину наших поисков и выйти на них от имени чем-нибудь обеспокоенной общественности. Тимофей, завтра покажешь мне, как расположено место перфорации по отношению к знаковым объектам Киева. Вам нужно будет зайти в офис Фонда славного единства, чтобы согласовать программу пребывания. Это для поддержания официальной версии приезда — «легенда еще никому и никогда не мешала», как шутит еще с дрезденских времен лидер нации. Там же, в Фонде, будут храниться и ваши паспорта. В этой стране не следят за иностранцами — по улицам вообще без документов можно ходить, что, конечно, возмутительно, но иногда весьма удобно. Погуляйте по городу, посмотрите местные газеты, посетите бары, лучше те, где тусуются журналисты и прочие труженики демократии. Девочек водить в эту квартиру категорически запрещаю. Выкручивайтесь в этом плане согласно приобретенным навыкам.
— Все ясно. — Тімафєй, зітхнувши, відповів за обох. — Тогда еще по одной?
— Вздрогнем?
— Поехали!
Перший вечір у Києві вдався.
Смачні наїдки і високоякісна горілка, спожиті ввечері, а також запашна кава, випита у кав’ярні поблизу Майдану, зробили сльоту лютневого київського ранку зовсім не дошкульною. Цекістів зустрів мовчазний водій Фонду славної єдності й відвіз на вулицю чи то Горького, чи то Антоновича (мерія столиці так і не визначилася з остаточною назвою) в офіс. Там їм вручили розклад усіляких круглих столів та конференцій, на яких слід засвітитися, а також порекомендували відвідати офіси деяких громадських організацій та політиків: і тих, які ставляться з розумінням до ідей славної єдності та великодержавного православства, і їхніх помаранчевих опонентів.
Залишивши офіс Фонду, Алєксандр з Тімафєєм накупили газет і поїхали на квартиру вивчати ситуацію в країні перебування. Та ані преса, ані телебачення, ані Інтернет ні про які аномальні явища у Києві не повідомляли. За вікнами почало смеркатися, загорілися ліхтарі, з неба твердою крупою сипнув сніжок. Вулиця намертво закоркувалась автомобілями.
Ставало сумно. Зателефонували Тараторкіну, аби проконсультуватися з приводу організації вечірніх розваг. Той відповів, що нічого оригінального запропонувати не може: ресторан, нічний клуб, боулінг, більярд, на крайній випадок є ще кіно — стандартний набір, одне слово. Ну не по театрах же цекістам вештатися! Втім, у таку погоду можна ще сходити до лазні. Але їхати у якесь пристойне місце без попереднього замовлення та ще й по автомобільних заторах — проблематично. Хоча неподалік Майдану є Торгові лазні, що дивом лишилися майже незмінними з союзних часів. Там цілком пристойна суха й волога пара, є чималий, хоча й бруднуватий басейн, простецькі санітарні умови і такі ж відвідувачі. Не «Самдури», звісно, але третій сорт не брак, як відомо. Пізніше ж він обіцяє організувати поїздку в заміський клуб, що зветься «Ранчо», де вони чудово розважаться у всіх можливих розуміннях.
Інших варіантів не знайшлося, тож було прийнято рішення рушати до лазні. Виявилося, що до неї лише дві хвилини ходи від їхнього будинку. Придбавши все необхідне одноразове причандалля для термічних процедур і пиво, цекісти опинилися в погано освітленій загальній залі і, роздягнувшись, пройшли у маленьку, добре натоплену сауну.