Одного похмурого грудневого дня, проглядаючи електронну пошту в своєму офісі в Музеї країни, Пінський побачив свіже повідомлення невідомого адресата з пропозицією про термінову зустріч щодо предмета його наукового інтересу в одній зі знайомих йому кав’ярень Старого Порту. Трохи повагавшись, він таки поїхав зі столиці до берега Середземного моря у названу кнайпу.
Там з’ясувалося, що побачення призначили двоє співробітників спецслужби його держави. Вони (який випадковий збіг!) також цікавилися скіпетром Давида, але просунулися у своїх пошуках далі за підприємливого науковця. Виявляється, річ, схожу на розшукуваний скіпетр, описано і зображено в рукописі, вивезеному фашистами з окупованого в сорок першому році Києва. Цей пергамент віднайшли в одній з приватних колекцій аж у Лос-Анджелесі після смерті її власника. Зібрання стародавніх речей, що походили зі Східної Європи, він заповів місцевому Музею мистецтв. При розборі колекції і знайшовся цей дивний документ, очевидно, скопійований зі ще давнішого тексту. В ньому величною мовою апокрифів говорилося, що «...перший учень Його, на ймення Андрій, подорожуючи до схилів над Борисфеном, набув там зниклий з Храму скіпетр Давидів. Воздвигши на горах тих першого хреста, він залишив там і символ влади царів прадавніх, як знак того, що божественний нащадок царя Давида розгортає благодатну владу свою над землею цією і людьми її». Властивості цього артефакту, як і те, навіщо Андрій залишив його у майбутньому Києві, не зовсім зрозумілі, але, ймовірно, у поєднанні з іншими, можливо назавжди втраченими або ще не відкритими речами, він становить зброю чи прилад стародавніх надцивілізацій. Унікальність скіпетра полягає ще й у тому, що його, за переказами, створено за допомогою першоартефакту Землі — вівтаря Аратти. З допомогою цього вівтаря створювалися та наділялися чарівними властивостями інші, відомі й невідомі, подібні до скіпетра речі. Але вівтар безслідно зник у прапрадавні часи. З його зникненням людська історія перетворилася на ланцюг суцільних воєн і катастроф. Відповідно до знайденого тексту пророцтва, володіти й користуватися скіпетром може лише людина певного походження. Та найголовнішу інформацію було виявлено в іншому джерелі — середньовічному пророцтві, віднайденому тими ж фашистами в Празі в 1943 році. Його зміст такий: «У рік, коли зоря Полин, спалахнувши за три ночі до відьомського шабашу на лисих горах — Вальпургієвої ночі, отруїть чисті води і вітри, спалить рудою смертю молоді ліси та луки, народиться у Києві хлопець під знаком Діви, з роду шляхетного, що у справі ратній, священстві та доброчинстві слави гучної зажив у віках. Зросте той юнак побіля гори Архангелової, а як виповниться йому дев’ятнадцять літ, побачить він Давидів жезл у місці далекому і близькому, для всіх відкритому і неприступному, але не візьме собі його». Невідомо, чи це повний текст, чи лише його уривок.
Сучасні електронні бази даних дозволяють легко вираховувати живі й неживі об’єкти, що згадуються в таких непевних описах, особливо це стосується паспортизованих та закодованих індивідуальними податковими кодами громадян. Отже, у проміжку між 24 серпня і 23 вересня (період перебування Сонця в сузір’ї Діви) 1986 року (рік вибуху Чорнобильської атомної електростанції — зоря Полин) у Києві, за інформацією компетентних джерел (а не радянських установ статистики), народилося 834 хлопчики. З них сьогодні живі та мешкають у тому ж Києві 631. Народженими в центральній частині міста є 152. Хоча б якимось чином дотичні до шляхетного походження п’ятеро. Найближче до Архангелової гори (тут слід зазначити, що гори з такою назвою у Києві ніколи не було, натомість є Михайлова гора, яка так звалася, бо там розташовано Золотоверхий собор Архангела Михаїла, та нині вона більше відома як Володимирська гірка), на вулиці Костьольній, проживає Аскольд Четвертинський, студент-історик. Колись в Україні існував аристократичний рід князів Четвертинських. За сукупністю даних імовірність того, що Аскольд є людиною, згаданою в пророцтві, становить 87,3%. Отже, Бенціонові Пінські пропонується відвідати з тривалим візитом українську столицю та на місці з’ясувати все про можливі контакти Четвертинського зі скіпетром. Якщо пацан має стосунок до розшукуваної речі, слід у будь-який спосіб його завербувати. Потрібно також з’ясувати, яким чином і чому саме скіпетр пов’язаний з Україною. Про всяк випадок доречно також придивитися до місцевих бюрократів та з’ясувати можливості співпраці з ними або ж створити механізми тиску на них, з метою унеможливлення ними скіпетра. Найнадійнішим є комбінований варіант — і тиск, і співпраця. У коштах, в розумних обсягах, його не обмежують, але розваги — за власний рахунок. Офіційне прикриття — дослідник та колекціонер іудаїки.