І останнє: невеликий досвід контактів з такими об’єктами оперативних розробок, як Четвертинський, свідчить, що вони мають вражаючу здатність опиратися маніпуляції свідомістю та навіюванням. Тому Бенціон отримає дуже рідкісний препарат, що, можливо, допоможе йому контролювати і спрямовувати дії хлопця. Препарат чомусь звуть ментальним трунком, хоча він має суто хімічну природу. Звісно, спецслужбі відомо, що в молоді роки Пінські захоплювався кабалістикою, тому може спробувати підсилити дію препарату і за допомогою цієї псевдонауки — шкоди від того не буде. Інструкцію з використання і сам порошок новоспечений агент отримає у Києві, бо немає чого везти його через кордон, подорожуючи зі звичайним, а не дипломатичним паспортом. Місцева резидентура вже готує аналітичні пропозиції щодо ефективних виходів на оточення об’єкта розробки — Аскольда Четвертинського. Перспективним видається налагодити контакт із хлопцем через аспірантку Христину Шпак, на яку, в свою чергу, слід виходити через симпатичну дівчину Люсю Гаркушу — ріелтора-початківця. Поталанило панові Пінські: приємне з корисним поєднає. На залагодження справ удома Пінські має один місяць. Прибути до Києва слід наприкінці грудня.
Як?! Він питає, що з того матиме? Хіба громадянин Бенціон Пінські не відданий науці вчений і патріот? Хіба його не цікавить можливість розкрити одну зі стародавніх таємниць і принести тим велику користь своїй державі, забезпечивши її черговий технологічний прорив у галузі національної безпеки? Ну, гаразд, гаразд. Звісно, його частку буде враховано в потенційних прибутках від застосування скіпетра. Ну... це буде не менше двох відсотків — величезна сума. Так, їх уповноважено дати йому гарантії від імені уряду. Гаразд, і розваги за рахунок служби, коли мільйонер Пінські виявляється таким непристойно жадібним, прагнучи розважатися за рахунок платників податків. Що? Зменшити податкову ставку на дві квартири у столиці й будинок на морі Галичанськім у Тиберіаді? Гаразд, чорт з вами! А от це вже ні, категорично ні! Легалізувати раніше не задекларовані прибутки — це занадто!!! Усе. Домовилися. Подальші контакти через Інтернет. Підписуйте, будьте ласкаві, ось тут, тут і тут і готуйтеся до подорожі. Успіхів, пане Пінські!
У машині цілуватись — на ментів лиш наражатись
Уранці Аскольд прокинувся бадьорим, у доброму гуморі. Ляснув у долоні, аби покликати Лахудрика, але той, на диво, не відгукнувся. Часу до виходу на роботу в Лавру лишалося вдосталь, тому вирішив зробити вранішню пробіжку парком Володимирської гірки.
За годину, трохи стомлений і розпашілий, повертаючись уже звичайною ходою, вирішив зателефонувати Апостолові.
— Доброго ранку вам у першому сторіччі, добродію Апостоле, — перший привітався Аскольд, почувши, що телефон увімкнули.
— І тобі не хворіти у 21-му, — відповів насмішкуватий голос Апостолового учня, венеда Ілька.
— О, привіт! — відгукнувся Аскольд. — А де добродій Апостол?
— Зайнятий: розпитує моїх одноплемінників про наші звичаї. Сказав, як подзвониш, переказати, щоб ти до нас завтра навідався: справа є.
— Ти що там, у Андрія персональним референтом влаштувався? Прикольно: охоронець-референт самого першого Апостола! — пожартував студент.
— Усе, не тринди, бо батарея сідає, — відповів Ілько і відімкнувся.
«Отакої! — подумав Аскольд. — Дикун з першого сторіччя вже опановує правила користування мобілами. Триндець усій логіці розвитку історичних процесів».
Удома на нього чекав Лахудрик Пенатій. Він розповів, що вночі, поки хлопець спав, його обстежив консиліум домовиків. Вони дійшли висновку, що безпосередньої загрози для нього немає ані від приворотного зілля, ані від ментальної отрути. Але консиліум установив, що мала місце небезпечна спроба ментального замаху, що підлягає ретельному розслідуванню. Тому з Аскольдом до Лаври, аби уважніше придивитися до Христини, має їхати він — Лахудрик Пенатій, якому, між іншим, за вчасне реагування на цю надзвичайну подію дочасно надано ступінь бакалавра.
Незримо і невагомо вмостившись на Аскольдовому плечі, новоспечений бакалавр попрямував міським транспортом до Лаври.
Професор був уже на місці, випередивши Аска лише на кілька хвилин. Привітавшись, студент почав розкривати розкоп. З позавчорашнього дня тут нічого не змінилося. Христина, на диво, запізнювалася, тому чоловіки узялися до роботи вдвох. Професор запропонував спочатку обережно розчистити нововідкриту камеру, просіяти весь обвалений ґрунт. Це робота для багатьох людей і не на один день. Найцікавіше — відкриття домовини — доведеться здійснити пізніше, бажано за всіма правилами: з фотофіксацією та за участі інших науковців і духовенства.