— Китай — скорее исключение, нежели пример, иллюстрирующий вашу правоту, — засумнівався Тараторкін.
— Вот моя задача и состоит в том, чтобы через пять тысяч лет наша будущая империя тоже приводилась в качестве такого исключения, — з пафосом заявив Арнаутський.
— Ладно, господа, давайте к делу, — врешті повернувся до справ Тараторкін. — Итак, Тимофей, каковы твои соображения по поводу дополнительных сил и средств, необходимых нам для устранения непредвиденных осложнений?
— Их, осложнения, прежде всего необходимо всесторонне исследовать. Нам нужны: технические средства слежения, разумеется вместе со специалистами, их обслуживающими; оперативники-топтуны, еще один портативный сканер; пара аналитиков-методологов, способных правильно оценить наши проблемы и предложить свои пути решения. Еще необходимы агентурные контакты в различных сообществах в Киеве: чиновники-депутаты, менты, военные, криминал, неформалы. И эти, как их?.. Эзотерики, в общем.
— Я еще попрошу прислать бандеролью губозака-точную машинку. — Тараторкін удав, що обурюється масштабом запитів колеги. — Впрочем, кто сказал, что великие дела вершатся малыми силами? Зашифруй заявку на имя Гаврилова за моей подписью.
— Кстати, он уже генеральское звание отхватил за обнаружение перфорационных аномалий, пока мы тут с вами обеспечиваем конечный успех операции, — знову нагадав про себе Арнаутський. — Так всегда бывает: кто-то реально рискует, как Саша Денисов, а кто-то большие звезды на погоны цепляет. Непреложный закон власти: наказание невиновных и награждение непричастных, извините за назидательность, — сказав Арнаутський, поправляючи вузенькі окуляри.
— Давайте прекратим эти пустые разговоры, господин политтехнолог. — Тараторкін вирішив перервати балакуна, щоб той не базікав зайвого про начальство. — У вас, кажется, сегодня еще с Мишей Полянским встреча намечена.
— Да-да, мне пора. До свидания, — зрозумівши прозорий натяк, попрощався політтехнолог.
Михайло Полянський чекав на колегу на другому поверсі затишної кав’ярні «Кафа». Арнаутський докладно, нічого не приховавши, переповів йому події останніх днів, особливо зупинившись на обставинах зникнення Алєксандра.
— М-да, Глєбушка, я так понімаю, шо о сущєствованіі порталов в прошлоє свідєтєльствуют только данниє замєров, сдєланниє вашимі пріборамі, і нікакіх болєє вєщєствєнних доказатєльств іх рєальності нєт? — виявив здоровий скепсис політолог.
— Знаешь, Миша, о существовании даже других звездных систем мы знаем благодаря радиотелескопам, а наличие в природе вирусов подтверждаем, в частности с помощью электронных микроскопов. Почему же ты отрицаешь возможность изучения иных измерений с помощью приборов? Ты же бывший физик!
— Вот імєнно потому, шо в прошлой жізні я бил учьоним, мнє понятни прінципи дєйствія тєлєскопа і мікроскопа. А на какіх законах пріроди базіруєтся работа вашєго прібора, прєдставіть нє могу. Боюсь, что вашєго парня похітілі отнюдь нє в прошлом, а в настоящєм. Нужно сєрйьозно взяться за етіх молодих сємінарістов і за свящєнніка, а нє строіть фантастічєскіє гіпотєзи. Смотрі, как би тєбя на смєх нє поднялі, — виклав Полянський тверезий погляд на обставини зникнення цекіста. — А шо касається блужданія твоіх рєбят в под’єздє на Костьольной, то расспросі-ка ти іх как слєдуєт, что оні пєрєд етім курілі. Хотя, конєшно, что-то слішком много собитій концєнтріруєтся вокруг етого високомєрного юноши — Чєтвєртінского. Я ім ужє занялся по твоєй просьбє. Тєбє нєбєзінтєрєсно будєт узнать, что парнєм вєсьма заінтєрєсовался нєкто Бєнціон Пінській — бліжнєвосточний мєцєнат і учєний, коллєкціонєр дрєвностєй іудаікі. Он тожє посєтіл прорєктора-завхоза Балабуху і просіл оказать давлєніє на мать студєнта, чтоби она уговоріла сина на какоє-то сотруднічєство с нім.
— Очень любопытно. Спасибо. Сегодня же попрошу собрать всю доступную информацию об этом коллекционере.
Неділя — день не для роботи, та має пан майор турботи
Коли недільного ранку майор Микола Трохимчук у домовлений час прийшов до пам’ятника Кобзареві, там на нього вже очікував професор Юрій Довжик. Майорові дуже сподобалась така пунктуальність, але, з другого боку, стало незручно, що ненавмисне примусив очікувати на себе шанованого вченого.