Він вже був у Військовому міністерстві, і вони винайняли крихітну квартирку в Челсі. Було забавно обставити її зайвими меблями з Грейвні Холта, яку вони врятували з горищ. Вони почали жити подружнім життям. Роджер вирушав до Військового міністерства щоранку о десятій, а о шостій, коли його робота закінчувалася, йшов у свій клуб пограти в бридж протягом години або близько того, перш ніж повернутися до вечері. Іноді вони обідали поза домом або запрошували військових друзів Роджера і їх дружин повечеряти з ними; іноді вони ходили в кіно або в театр; але більшість вечорів вони сиділи вдома і Мей читала або грала в пасьянс, у той час як Роджер працював. Після перших кількох місяців, коли нова квартира, нові друзі та хвилювання життя в Лондоні були достатнім відволіканням, Мей почала знаходити, що не знає як вбити час. Вона пішла на систематичне дослідження міста; вона ходила по галереях і музеях; вона відвідувала церкви. Їй не те щоб було нудно; вона тільки відчувала себе трохи розчарованою. Вона очікувала більш повного життя. Але вона була розумною дівчиною і сказала собі, що все буде по-іншому, коли у неї народиться дитина; у неї буде багато справ, і вона більше не буде відчувати себе самотньою. Але, на жаль, не було жодних ознак того, що у неї буде дитина. Вона знала, як сильно Роджер хотів, щоб у неї була дитина, і знала, що його батьки з нетерпінням чекали звістки про те, що вона вагітна. Коли минув рік і нічого не сталося, вона обговорила це питання зі своєю свекрухою. Пані Хендерсон сказала їй, щоб вона не хвилювалася, вона була дуже молода, і їй не зашкодить почекати пару років; але вона бачила, що Мей турбується, і, щоб заспокоїти її, відправила її до фахівця. Він сказав їй, що ніщо не заважає їй мати дітей, і порадив набратися терпіння. Але коли пройшов другий рік і третій, вона більш ніж стривожилася і знову пішла до нього. Фахівець запропонував оглянути Роджера і після огляду оголосив, що в ньому немає нічого, що могло б пояснити її безпліддя; він дав їм певну пораду. Вони слідували цьому безрезультатно і з роками почали втрачати надію. Вони були нормальними здоровими людьми, але з якоїсь незрозумілої причини природа, здавалося, вирішила, що не повинно бути ніякого результату від їх з'єднання на сексуальному конгресі. Це засмучувало Мей не тільки через неї саму, але і тому, що, хоча він ніколи не згадував про її безпліддя, окрім як жартома, і залишався, як завжди, добрим, ніжним і ласкавим, вона знала, що Роджер був гірко розчарований; і, нервуючи, вона подумала, що генерал іноді дивиться на неї з чимось близьким до роздратування. Вона представила, як він обговорює це зі своєю дружиною.
- Боюся, нас обдурили, моя люба, - подумала вона про його слова.
І відповідь його дружини.
- Ну, Джордж, вона виглядала досить здоровою. Ось чому я заохочувала цей шлюб, я думала, що вона буде народжувати дитину раз на рік.
Звісно, вона була несправедлива. Вона знала це. Вони любили її такою, яка вона є, і жодним словом не давали їй відчути, що вона їх підвела. Але це було більше, ніж можна було очікувати від людської природи, щоб вони не горювали.
На початку свого заміжнього життя вона намагалася зацікавити себе роботою Роджера, але він не заохочував її.
- О, це всього лише рутинна робота, - сказав він, коли вона попросила його розповісти їй про неї. - Це тільки набридло б вам.
- Хіба ви не дозволите мені судити про це?
Він кинув на неї свій доброзичливий, грайливий погляд.
- По правді кажучи, практично єдина перевага яка у мене є у Військовому міністерстві , - це те, що я вмію тримати рот на замку, і, повірте мені, того, як деякі шишки стріляють собі в обличчя, досить, щоб у вас волосся встало дибки. І ви знаєте, після того, як я занурився в роботу з десяти до шести по самі вуха, я радий викинути це з моєї голови на решту дня. Як тільки я закриваю за собою двері свого кабінету, я ніколи не думаю про неї.
Вона знала, що це неправда; вона знала, що, коли він сидів у глибокому замисленні біля каміна і дивився на мерехтливе полум'я, його думки були зайняті проблемами, які займали його протягом дня. Але вона не наполягала. Згодом вона виявила в ньому деякі речі, про які ніколи не підозрювала. Одного разу вони зустрілися за вечерею з послом іноземної держави і його дружиною. Роджер сидів поруч з нею, і, на деякий свій подив, Мей побачила, що він пнувся зі шкіри, щоб бути з нею таким же чарівним, як він вмів. Вона ніколи раніше не бачила, щоб він приділяв будь-якій жінці більше уваги, ніж того вимагала ввічливість. Після вечері він знову сів поруч з дещо масивною красунею і відкрито фліртував з нею. Коли вони сіли в таксі, щоб їхати додому, Мей досить сухо сказала: