Вже набагато пізніше, коли працювала сенатська комісія з розслідування подій навколо посольства Конфедерації в Києві, стало відомо, що посол О'Салліван упродовж першого серпня, особливо після пред'явлення ультиматуму, безуспішно атакував Державний департамент і офіс радника Президента з питань національної безпеки тривожними депешами — під кінець дня у незашифрованому вигляді, але в неділю ніхто у Вашінгтоні не працював, а відповідальний черговий Держдепа просив не панікувати, нагадував про рішення почати евакуацію посольства третього серпня і радив послу затягувати якомога довше переговори з Ордою, поки Президент Конфедерації не прийме інше рішення. На жаль, Ширлі Мак Доул (Ван Лі) разом з М.Джеферсон перебувала в Техасі, де зустрічалася з офіцерами і солдатами Американського легіону, щоб спільно відсвяткувати перемогу над мексиканськими наркоповстанцями і повернення під американський контроль міста Г'юстон. Зв'язатися з нею не було ніякої можливості. Тільки через рік — у 2078 році — комісія Сенату оприлюднила відповідні документи (з деякими вилученнями) і останній лист посла О'Саллівана, відправлений до Вашінгтона 1 серпня о 22.30.
Між тим, о 20.00 офіцери кризової групи ВІРУ прийняли остаточне рішення і схвалили єдино можливий план проведення операції «Серафим», головну роль у розробці якого відіграв Григорій Невінчаний.
О 22.00 два розвідувальні дрони стартували з Ново-Біличів і полетіли в напрямку посольства. Це були розвідувальні дрони класу Swallow («Ластівка»), креслення яких бюро Гайдука передало заводу «Артеміда» три роки тому. Через півгодини дрони опинилися над вулицею Юрія Коцюбинського і наблизились до п'ятиповерхового будинку «С». Один дрон завис над пласким дахом будинку, на якому, на щастя, не було морських піхотинців. Будинок «С» стояв у центрі посольської території, неподалік від будівлі, зведеної у стилі маєтків ХУІІІ віку у Вірджинії, — там містилася резиденція посла. Морські піхотинці — це чітко зафіксував дрон — обрали позиції уздовж стіни, що оточувала територію посольства, обладнавши кулеметні гнізда в будинках, вікна яких виходили назовні, в зону найбільш імовірних атак Орди.
Другий дрон повинен був дослідити, що діється всередині будинку «С» за допомогою чутливої апаратури, яка працювала в інфрачервоному спектрі. З'ясувалося, що режимний будинок «С» порожній. Тільки на п'ятому поверсі, в кімнаті 512, дрон зафіксував дві людські постаті: одна нерухомо сиділа в кутку, ліворуч від вхідних дверей, інша неспокійно ходила по кімнаті, подеколи наближаючись до вікна.
Гайдук, вдивляючись в екрани, на які поступала інформація з дронів, відчув перебої в роботі серця, випадіння пульсу і терпку порожнечу в грудях. Не треба було пити стільки кави. Чи закохуватись у цю дівчину з Марса. Його мучила думка: чи має він право піддавати ризику життя офіцерів ВІРУ заради звільнення коханої дівчини? Але одразу з'явилася друга — холодна, неймовірно важлива думка, ні, не думка, а жорстока, без права на сумніви, істина: Божена єдина на землі істота, яка знає щось, що може вирішити долю людства. Що станеться, якщо вона потрапить у полон до Чорної Орди? Але цього пояснити своїм офіцерам Гайдук не міг. Сказав лише, що це особа, близька до президента Конфедерації та радника з національної безпеки, які дуже просили врятувати її
Нарешті о 23.00 почалася завершальна фаза: до Інституту урології і трансплантології нирок під'їхала машина «швидкої допомоги», яка привезла хворого Василя Семеновича Петренка, технолога заводу «Більшовик» з гострим нападом закупорки сечового міхура великим каменем, що вимагало негайної операції. У супроводі двох кремезних санітарів хворий був піднятий на шостий поверх хірургічного корпусу, туди, де стояли порожніми операційні блоки та реанімаційні палати, бо більшість хворих та лікарів розбіглася останніми днями. О 23.30 троє офіцерів ВІРУ — Гайдук і двоє лейтенантів-спецназівців, вдягнувши спеціальні радіопоглинаючі плащ-накидки, створені за технологією «Стеллс», що не залишали слідів на екранах радарів посольства, злетіли з даху шостого поверху на десять метрів вгору і повільно рушили в напрямку посольства Конфедерації Держав Північної Америки. Вони летіли тихо, наче великі нічні сови, над розлогими київськими каштанами, що вже почали скидати з себе засохле листя. Попереду світилися вогні зовнішнього освітлення посольства. Гайдук дав знак рукою — піднятися ще метрів на десять вгору. Ізраїльські десантні апарати індивідуального лету (personal flying device — PFD-X 15) виявилися дуже надійними, хоча Гайдук пам'ятав важке приземлення Невінчаного в своєму службовому кабінеті. І хоч Невінчаний навчив Гайдука літати над «Рогулькою» під час тренувань у таборі ВІРУ, і хоч ідея порятунку Божени належала йому, на «повітряну» частину операції «Серафим» Григорія Івановича не ризикнули взяти: занадто важким для ангела він був.