– Чому держава не фінансує хоч частково інтернат?
– А чому вона повинна фінансувати? Держава звільнила Свободу від податків, тепер це наша проблема. Якби ми не платили в пенсійний фонд, то нам довелось би ще і пенсію платити пенсіонерам.
– Як щодо отримання вищої освіти для дітей інтернату? Є якісь привілеї додатково до стандартних?
– Пільговики створюють нездорову конкуренцію при вступі до вищих навчальних закладів, а це не є добре, адже треба відбирати по розуму, а не по соціальному становищу. Не рідко буває, що пільговики займають 100% державних місць, а що ж тоді робити звичайним дітям? Тому для дітей з нашого інтернату в якості експерименту скасовані всі пільги. Вони можуть або добре вчитись і поступити на державне місце, або ж отримати безвідсоткову позику в Свободи, яку потім їм доведеться повертати.
– В майбутньому всі пільговики втратять свої привілеї щодо вищих навчальних закладів?
– Це важке питання, але я думаю, що так. Держава наразі створює всі умови для того, щоб вищу освіту здобували діти, які хочуть вчитися і працювати за отриманою спеціальністю, а не всі підряд.
13. Радіостанція
18:00. По дорозі додому Андрій увімкнув радіо, по якому крутилась пісня флітів “Я вживаю”.
– О, хороша пісенька – схвалив журналіст.
– Вам подобаються Фліти? – посміхаючись запитав Андрій.
– Звісно. Я на них виріс. – дивлячись у вікно відповів Олександр. – Що це за станція?
– Наша місцева радіостанція “Вільна Україна”.
– У вас є власна радіостанція?
– Звісно, що тут дивного? – звів плечима юнак.
– Цікаво, і що крутять тут?
– Звісно ж українську музику, новини, оголошення, розповідають навіть анекдоти.
– Як щодо іноземної музики?
– Ні. З цим є певні складності.
– Які?
– Авторське право. Не будемо ж ми просто так крутити чиїсь пісні. А з усіма українськими гуртами і співаками ми склали угоду.
– Що за угода?
– Угода, за якою гурти та виконавці дозволяють крутити їх пісні на нашій станції.
– Ви щось платите їм за це?
– Ні, ми їм за це допомагаємо продавати їх альбом. Політика компанії полягає в тому, що жодний витвір мистецтва не повинен приносити постійний прибуток автору.
– Але це ж неправильно...
– Правильно. Головним для людини є праця. Створив гурт альбом, ми допомагаємо його продати на суму, скажімо в 250-750 тисяч, в залежності від розміру гурту та якості матеріалу. Після цього гурт передає альбом в надбання нації і він стає безкоштовним для всіх. Хочуть ще коштів – записують новий альбом або мандрують по містах, даючи концерти.
– А якщо гурт не влаштовує ціна чи він хоче постійно отримувати прибуток з альбому?
– Якщо ми це допустимо, гурт розліниться і перестане творити. Якщо в людини з’являється багато коштів, вона перестає працювати. До того ж, Ви знаєте наше населення, воно не звикло платити за речі, які можна безкоштовно завантажити з інтернету, а так, за умови передання альбому в надбання нації, якщо альбом якісний, багато людей купує його лише для того, щоб набралась необхідна сума. – Андрій задумався секунд на десять, потім додав – так само і письменники, отримують куш за написання книги, якщо книга варта уваги, цих коштів вистачає їм на існування і написання наступного творіння. До того ж гурти можуть заробляти й іншими шляхами, наприклад, в середньому лише на фестивалі “Мова” кожний гурт заробляє близько п’ятдесяти тисяч гривень, плюс виручка за продаж альбому, футболок, флаєрів...
– Хто придумав таку систему?
– Богдан, але доопрацьовували засновники соціальної компанії. На сьогоднішній день українські гурти набагато краще себе почувають, ніж скажімо п’ять років тому.
– Хм, є якісь обмеження в музиці, яка може крутитись по радіо?
– Стандартні, як і для гуртів, які хочуть в нас записуватися. Все, ми приїхали.
14. Сім’я Андрія
18:10. Андрій разом з дружиною проживав в Шевченківському районі Свободи. Цей район повністю складався з приватних будинків. Перші сім’ї, які отримували будинок і роботу в Свободі, направлялися саме сюди. В той час, як в Перше Травня ферма існувала весь час і давала можливість місцевим жителям працювати, шевченківська ферма була розвалена відразу після розпаду радянського союзу, тому в цьому районі було багато покинутих будинків, які влада Свободи викупила за безцінь, відбудувала і роздала молодим сім’ям.
На подвір’ї в Андрія розташовувалось три будівлі: двоповерхова, де проживав Андрій з жінкою, невелика кухня та гараж. За ними знаходився фруктовий садок, альтанка та маленький басейн.