– А якщо працівник не може перейти на українську мову, але потрібно щоб компанія не платила додатковий податок, його можуть звільнити. Що можете про це сказати?
– Це все враховано. Якщо людині більше сорока років, вона може розмовляти тою мовою, якою звикла. Вона ж не винна, що вже не здатна перевчитись через похилий вік. Але я не вірю, що молодша людина не здатна перейти на українську, тим паче якщо довкола на роботі спілкуються українською.
– Ну з дитинства розмовляє російською мовою і не хоче змінювати звички...
– Ну якщо не хоче, то це інша справа. Значить перед нею буде вибір, або робота або звички. Але Ви ж знаєте, що цей закон не стосується східних та південних регіонів. Там проводиться політика поступового переходу. Наголошу, що наша компанія не є благодійною організацією. Однією з її цілей є розвиток української мови. Це і фінансування української музики, і української літератури, це також і заохочення населення переходити на українську. Розмовляєш українською – маєш певні привілеї і пріоритети. Не розмовляєш – працюєш як середньостатистичний робітник.
– Тобто в майбутньому не можна буде спілкуватись російською в Україні?
– Чому? Хоч російською, хоч болгарською, але з певними обмеженнями.
– Якому діалекту ви надаєте перевагу?
– Звісно ж києво-полтавському, хоча львівський мені рідніший.
17. Програма “Дорогу молодим сім’ям”
– Розкажіть про програму “Дорогу молодим сім’ям”.
– Селище Свобода ще 5 років назад було селищем пенсіонерів і поступово вимирало. Було прийнято рішення, за яким молодим сім’ям безкоштовно надавалося покинуте житло разом з присадибною ділянкою, городом та роботу. Це було прийнято для збільшення молодого населення селища.
– Чи не було великого напливу бажаючих? Був якийсь відбір?
– Ця проблема вирішилась просто введенням певних обмежень. Щодо відбору, то в першу чергу давалось зелене світло сім’ям, які мають потрібну нам професію, потім вже в чергу ставились інші.
– Що за обмеження?
– По-перше, сім’я повинна розмовляти українською мовою, або з часом перейти на неї. По-друге, кожна людина повинна була декілька годин на тиждень приділяти нашим соціальним програмам або робити свій трудовий вклад в розвиток селища. Наприклад, треба побілити дерева, щоб захистити від паразитів, закликаються через місцеву радіостанцію бажаючі. По-третє, сім’я не повинна мати шкідливих звичок, таких, як паління та надмірне вживання алкоголю. По-четверте, сім’я повинна мати від трьох дітей, або бажання їх завести.
– Останній пункт самий серйозний, – задумливо наголосив Олександр – а якщо пара не може мати дітей, або дівчина не хоче народжувати більше одного?
– Вони можуть прихистити дитину з нашого інтернату чи будь-якого іншого.
– Вища освіта впливає на вибір сімей?
– Ні, лише якщо людина буде тут працювати по спеціальності. Проблема в тому, що багато хто йде отримувати вищу освіту лише “щоб було”. П’ять років просидить в навчальному закладі, потім працює різноробочим. Це не є добре.
– А якщо сім’я не зможе забезпечити трьох дітей?
– Це вже наша проблема. Їхня задача народити та виховати діток.
– Добре, а якщо сім’я не буде розмовляти українською вдома...
– І що? Якщо вони зможуть зробити так, що діти все одно прийшовши в школу, розмовлятимуть українською, то нехай. Ну і з іншими мешканцями селища спілкуватимуться українською...
– Логічно. Які у Вас плани на майбутнє щодо цієї програми?
– В перспективі, коли забезпечимо українців житлом та піднімемо їх рівень життя, перейдемо на міжнародний рівень. Тобто щороку буде надаватись молодим сім’ям з інших країн можливість отримати житло в Україні, жити тут і працювати.
– Це якийсь аналог американської лотереї Green Card?
– Так, але ми не лише даватимемо візу, а і будемо забезпечувати житлом і роботою. Будуть встановлюватись ті ж обмеження, що і зараз: троє дітей, українська мова, відсутність шкідливих звичок, участь в соціальних програмах, але і в додачу сім’ям доведеться вивчати українську культуру та традиції.
– Коли приблизно планується це впровадити, та чи будуть якісь обмеження по кількості сімей?
– Перші десять сімей в якості експерименту отримають можливість жити і працювати в Свободі вже наступного року. Масштабно ж програму планується ввести не раніше, чим через десять років, адже спочатку треба всім забезпечити українців. Щодо кількості сімей, то планується щороку давати зелене світло п’яти тисячам сімей.