— Оце так кар’єра, дітки, оце так публіка! Я чудово робила це все життя, я найвідоміший анонім на світі! Жорже, дайте газу, ті люди попереду не встигли зі мною привітатися!
Після семи годин утечі ми зупинилися в готелі на ніч. Тато забронював апартаменти з видом на море в палаці на атлантичному узбережжі.
— Ви послідовні в своїх ідеях. Сподіваюся, ви подумали про те, щоби забронювати дві спальні — одну для мене з сином, другу для вас, мого милого водія, — виголосила Мама, вона тішилися, що їй відчинили передні дверцята, ніби якійсь знаменитості.
— Звичайно, міс Боджанґлз, така зірка, як ви, не буде спати в одній кімнаті з обслугою, — підтвердив Тато, нахилившись до багажника, аби дістати валізи.
Коли ми зайшли в лобі, всі клієнти на нас дивилися, але виду не подавали, я ж ображено мусив констатувати, що персонал готелю, напевно, давно не бачив багатих маленьких американців, які носили би костюмчик моряка.
— Апартаменти для міс Боджанґлз і її сина та спальня для її водія, — попросив Тато, котрий вчинив розумно та облишив свій поганий акцент.
Аби помститися Татові та моєму моряцькому костюмчику, коли двері ліфта відчинились і туди зайшла пара справжніх американців, я наказав шоферу:
— Ну, Жорже, ви ж бачите, що ліфт уже забитий, беріть валізи та ідіть на сходи, аби нікому не заважати.
Двері ліфта зачинилися, з того боку залишилося здивоване обличчя Тата. Американців вразив мій авторитет, а Мама додала:
— Ви абсолютно праві, Darling, в наші дні дрібна обслуга думає, що їм усе дозволено. Для слуг Бог, який мав тонке розуміння пристойності, створив сходи, натомість для нас він створив ліфт, і треба пильнувати, щоби все це не переплутати.
Американці точно нічого не зрозуміли, але вони все ж таки змовчали зі стривоженим виразом обличчя. Ми сміялися, як дурні, поки чекали на Тата перед дверима наших апартаментів. Він прийшов захеканий і весь мокрий, кашкет сповз набік, із усмішкою він мені сказав:
— Ти мені за це заплатиш, малий шахраю, я чотири поверхи ніс цю валізу, ти в мене будеш носити цей костюмчик моряка цілий рік.
Але я знав, що він такого не зробить, Тато зовсім не був мстивим.
Ввечері в ресторані нашого палацу я подумав, що в цьому готелі не так весело, але більш комфортно, ніж у попередньому, також подумав, що в тому готелі з проститутками було якось приємніше та живіше. На це Тато мені відповів, що тут теж є повії, але вони скромніші та розумно розчиняються на тлі навколишнього пейзажу. Весь початок вечері я розглядав горизонт, аби викрити яку-небудь приховану проститутку, але безуспішно. На відміну від нас, вони дуже добре знали свою роботу, тому їх не помічали. Для нашої святкової вечері батьки замовили все, на столі височіли тарілки з омарами та іншими морепродуктами, шашлички з гребінців, пляшки крижаного білого, вкриті інеєм пляшки рожевого, відкорковане помахом шпаги шампанське, золотисто-червоне вино, офіціанти крутилися навколо нас, ніби бджоли, ніхто в цій залі ніколи раніше не бачив такої вечері. До нашого столика навіть підвели якихось російських музикантів. Мама стала на стілець, аби бути ближчою до зірок, із якими вона була на «ти», а також для танцю, вона крутила волоссям у дикому ритмі скрипок і склянок горілки, в цей час Тато стримано плескав у долоні, спину він тримав прямо, як і належить справжньому англійському шоферу. Мій живіт на очах ставав усе круглішим, я вже й сам не знав, коли тицяти виделкою і як зробити так, щоби голова припинила крутитися. Наприкінці вечері мені всюди ввижалися повії та зірки, я був просто п’яний від щастя, наш водій навіть зауважив, що я п’яний, як справжній американський моряк. Як на утікачів, від нас залишилося забагато безладу.
В коридорі, аби потанцювати зі мною вальс, Мама одним порухом ніг скинула туфлі на високих підборах, підкинувши їх аж до стелі, а з мене зняла шапочку з помпоном. Її шовковий шалик пестив мені обличчя, її руки були ніжні й теплі, я чув тільки її дихання, чув, як за нами ішов і розмірено плескав у долоні Тато, він усміхався. Мама ще ніколи не була такою вродливою, я би все що завгодно віддав, аби цей танець не зупинявся, ніколи не припинявся. Вже в номері я потонув у обіймах ковдри та відчув, що мене обійняла чиясь рука, я здогадався, що моїм сонним сп’янінням вирішили скористатись і тихо перенести в інше ліжко. Вранці я прокинувся в спальні Тата, натомість обоє батьків були в апартаментах, вони снідали в номері з пом’ятими обличчями. Вочевидь, вночі обслуга та господарі могли собі дозволити все, перемішати все, направду, в їхніх стосунках вже не було порядку.