Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова Інститут історичної освіти
Київ «Генеза» 2008
ББК 63.3(2)61-6 В 39
Рекомендовано до друку вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (протокол № 5 від 29 листопада 2007 р.)
За редакцією:
професора С.О. Осмоловського;
доктора історичних наук, професора О.О.Сушка
Рецензенти:
Буравченков А.О. — доктор історичних наук, професор; Виговський М.Ю. — доктор історичних наук, професор; Лисєнко О.Є. — доктор історичних наук, професор.
Вєтров, І.Г.
В39 Червона армія і рейхсвер: військово-технічна співпраця у 1922— 1933 рр. / І.Г. Вєтров, О.Т. Шевченко. - К.: Генеза, 2008. - 248 с. - Бібліогр.: с. 222-235.
ІЗВИ 978-966-504-794-0
У монографії на основі системного аналізу широкої джерельної бази та наукової літератури досліджуються та аналізуються основні напрями, форми, наслідки військово-технічного співробітництва СРСР та Веймарської республіки у 1922— 1933 роках, періоду, що і на сьогоднішній день залишається найменш дослідженим у історіографії радянсько-німецьких військово- політичних зв'язків першої половини XX століття. Детально прослідковуються й висвітлюються деякі закономірності та особливості співробітництва, завдяки яким відбудовується й розвивається військовий потенціал в обох країнах, характеризуються зовнішньополітичні фактори, які обумовили розвиток військового співробітництва між країнами з урахуванням міжнародної ситуації та внутрішніх соціальних і політичних факторів.
Розрахована на науковців та викладачів вузів, студентів вищих навчальних закладів, учителів шкіл, музеєзнавців та всіх, хто цікавиться історією.
ББК 63.3(2)61-6
© Встров І.Г., Шевченко О.Т., 2008
© Видавництво «Генеза», І8ІШ 978-966-504-794-0 оригінал-макет, 2008
ПЕРЕДМОВА
Книжка, з якою ви зараз ознайомитесь, висвітлює одну з найскладніших і до цього часу маловідомих сторінок нашого минулого — складні й суперечливі відносини СРСР і Німеччини у 20-ті роки XX століття, історію військово- технічного співробітництва Червоної армії та збройних сил Веймарської республіки в непростий час політичної ізоляції обох країн у версальському повоєнному світі. А саме ці відносини, тісне співробітництво Радянської держави і розгромленої, поставленої навколішки Німеччини сприяли відродженню й нарощенню їх військово- промислового потенціалу, готували ґрунт для майбутнього реваншу та задоволення гегемоністських амбіцій правлячих верхівок обох країн.
Військово-технічна співпраця Червоної армії та рейхсверу, роль Радянського Союзу у відновленні німецьких збройних сил залишаються однією з найбільш таємничих сторінок історії минулого століття. Адже саме у Країні Рад було закладено основи майбутніх наступальних збройних сил Німеччини, які в 1939 році стали жахом для усієї Європи, а в 1941-му — і для СРСР. Сьогодні не викликає сумнівів той факт, що саме тісні політичні й військові стосунки обох країн створювали умови для ревізії Версальської системи міжнародних відносин, готували ґрунт для виникнення нової війни.
Автори монографії вперше у вітчизняній історіографії докладно й об'єктивно вимальовують читачам раніше невідому історію таємного радянсько-німецького військово-політичного співробітництва. Автори прагнули вивчити й узагальнити весь комплекс питань, пов'язаних з проблемою, дослідити її із залученням нових архівних джерел і матеріалів, сприяти більш адекватному відображенню непростих стосунків обох держав у складний для них період історії.
Як свідчать наведені дослідниками дані, завдяки військово-технічному співробітництву було закладено основи ВПК СРСР і Третього рейху. Радянське виробництво літаків і хімічної зброї, корабле- і танкобудування зароджувались завдяки тісній взаємодії обох країн та непереборного прагнення радянських лідерів створити власну потужну військову машину. На це в Радянському Союзі працювали дипломатія і розвідка, наука й промисловість, практично весь господарський і технічний потенціал.
Військово-технічне співробітництво з Німеччиною позитивно відбилося на розвитку радянської економіки, особливо її військових галузей. З надання концесії німецькому «Юнкерсу» фактично почалось становлення радянської авіаційної промисловості і системи повітряних перевезень в країні. Німецькі фахівці активно сприяли фундації хімічної промисловості, виробництву броне- техніки, тобто тих галузей, у яких було насамперед зацікавлене радянське партійно-державне керівництво. При цьому вони несли із собою зразки високого професіоналізму і виробничої культури, що стало зразком для нової радянської технічної інтелігенції і спеціалістів-практиків.