Завданням нашого втручання було б, як ми спочатку думали, — прискорити й допомогти справі перемоги соціалізму. Яким чином можливо нам це зробити? По-перше, ми можемо передати людям Землі нашу техніку, нашу науку, наше вміння панувати над силами природи і тим так одразу підвищити їхню культуру, що відсталі форми економічного й політичного життя стануть у надто гостре з нею протиріччя і загинуть через свою непридатність. По-друге, ми можемо безпосередньо підтримати соціалістичний пролетаріат у його революційній боротьбі і допомогти йому зламати опір інших класів. Інших способів немає. Але чи ці два доведуть до пуття? Ми тепер уже досить знаємо, щоб рішуче відповісти: ні!
До чого, справді, призведе відкриття людям Землі нашого технічного знання й методів?
Першими захоплять їх на свою користь і збільшать ними свою силу панівні класи всіх країн. Цього не уникнути., бо ж до їхніх послуг усі матеріальні засоби виробництва разом із дев’яносто дев’ятьма відсотками всіх учених та інженерів, отже, — саме їм і належатиме вся можливість використання нової техніки. І вони використають її якраз у такій мірі, в якій це йтиме на їхню власну користь та зміцнюватиме їхню владу над масами. Всі ж нові й потужні засоби винищування й руйнування, котрі теж дістануться їм до рук, вони негайно ж скерують на придушування соціалістичного пролетаріату. Вони вдесятеро збільшать утиски і організують широку провокацію, щоб швидше викликати його на одвертий бій і в цьому бою розчавити його свідомі й найкращі сили, ідейно стяти йому голову, поки він устигне в свою чергу опанувати нові й кращі методи військового насильства. Таким чином, втручання наше лише підштовхне реакцію згори, давши їй у той же час зброю нечуваної сили. А врешті решт — воно на цілі десятки років призупинить перемогу соціалізму.
А чого тепер досягли б ми спробою надати негайну допомогу соціалістичному пролетаріатові проти його ворогів?
Припустимо — це ж іще не напевно, — що він пристане на спілку з нами. Перші перемоги дістануться тоді легко. А далі що? Неминучий розвиток серед усіх інших класів суспільства найлютішого скаженого патріотизму, скерованого проти нас і проти соціалістів Землі… Пролетаріат ще й досі є меншістю майже в усіх, навіть найрозвиненіших країнах Землі; більшість складають залишки класу дрібних власників, що ще не встигли розкластися, маси найменш освічені, найтемніші. Розлютити і підбурити їх проти пролетаріату буде для великих власників і їхніх найближчих прислужників, — урядовців і вчених, — пустою справою, бо ці маси по суті консервативні і навіть почасти реакційні, будь-який швидкий поступ відчувають надзвичайно болісно. Оточений зі всіх боків розлютованими невблаганними ворогами, а до них пристануть і широкі лави припізнених розвитком пролетарів, — поступово пролетаріат опиниться в такому ж нестерпному становищі, в якому опинились би наші колоністи серед переможених земних племен. Будуть безконечні зрадницькі напади, погроми, різанина — а головне, вся позиція пролетаріату серед суспільства буду така, що найменш сприятиме йому керувати перетворенням суспільства. І знову ж, наше втручання не прискорить, а припізнить соціальний переворот.
Таким чином, час для цього перевороту залишається непевним, і не від нас залежить його прискорити. Кожного разу чекати на нього довелося б довше, ніж би це було для нас можливим. Вже через 30 літ у нас з’явиться 15–20 мільйонів зайвого населення, а потім щороку воно зростатиме ще на 20–25 мільйонів. Треба заздалегідь провести значну колонізацію, бо інакше у нас не вистачить сил і засобів, щоб одразу зробити це в потрібних розмірах.
Крім того, є річчю більше ніж сумнівною, щоб нам пощастило толком дійти до згоди з соціалістичними суспільствами Землі, коли б навіть вони там несподівано швидко позасновувались. Як я вже раз казав, це буде в значній мірі не наш соціалізм.
Віки національного шматування, взаємного нерозуміння, брутальної й кривавої боротьби не можуть минути марно, — вони на довгий час полишать глибокі сліди у психіці визволеного земного людства; і ми не знаємо, скільки варварства й вузькості соціалісти Землі принесуть з собою в своє нове суспільство.